Цифрові ринки та краудфандинг у Швейцарії

Цифрові ринки та краудфандинг у Швейцарії становлять одну з найдинамічніших правових і економічних сфер у Європі. Юрисдикція приваблює стартапи, інвесторів і платформи, пропонуючи передбачуване регулювання, пільговий податковий режим та технологічну інфраструктуру високого рівня. Проте переваги супроводжуються зобов’язаннями: будь-яке юридичне число, що має намір взаємодіяти з краудфандингом або пропонувати цифрові фінансові послуги, має пройти сувору процедуру реєстрації та — у ряді випадків — отримати дозвіл від регулятора. Це особливо актуальне для іноземних підприємців, які планують запуск crowdfunding-платформи у Швейцарії.

Швейцарія як хаб цифрових фінансів: правовий ландшафт цифрових ринків та краудфандингу

За останні десять років розвиток краудфандингу й цифрової економіки у Швейцарії перетворив цю юрисдикцію на одну з найстабільніших і найгнучкіших платформ для фінтех-проєктів. Країна застосовує модель пропорційного регулювання – підхід, за якого наглядові заходи співвідносяться з масштабом і ризиками бізнесу. Завдяки цьому платформа, що працює з обмеженою кількістю інвесторів і невеликим обсягом угод, не підлягає такому ж суворому регулюванню, як великі фінансові посередники. Такий режим надає підприємцям змогу протестувати модель до виходу на ширший ринок.

У Швейцарії цифрові ринки та краудфандинг не регулюються єдиним законом. Натомість застосовується комплекс правових норм із Закону про банківську діяльність (BankG), Закону про боротьбу з легалізацією незаконних коштів (AMLA), Цивільного кодексу та низки положень FINMA. На практиці це означає, що кожну цифрову платформу аналізують за сукупністю факторів — від моделі фінансування до технологічної інфраструктури. Регулювання цифрових активів у Швейцарії здійснюється з урахуванням їх класифікації: токени можуть бути платіжними, інвестиційними або утилітарними, і від цього залежить обсяг вимог.

Правова база для фінтеху у Швейцарії залишається відкритою до інновацій: FINMA регулярно публікує керівництва та тлумачення, які дозволяють адаптувати бізнес-моделі до чинних норм. Водночас відсутність прямого закону про краудфандинг означає, що регулятор виходить з конкретних ризиків і структури операцій. Це вимагає від засновників платформ проведення попереднього юридичного аудиту.

Ліцензії на краудфандинг у Швейцарії не видаються автоматично — вони потрібні лише в разі, якщо бізнес виходить за межі «пасивної» моделі та починає діяти як фінансовий посередник. Наприклад, у випадках, коли платформа сама управляє коштами інвесторів або приймає депозити, потрібна реєстрація як фінансового посередника або навіть банку. В іншому випадку може бути достатньо членства в саморегулівній організації (SRO) без необхідності ліцензування.

У Швейцарії діє гнучке регулювання, за яким правовий статус краудфандингу визначається через функцію, а не за назвою. Це означає, що одна й та сама модель, реалізована в різних технологічних оболонках, може тлумачитися по-різному. Такий підхід накладає особливу відповідальність на юристів, що супроводжують бізнес, і вимагає глибокої попередньої кваліфікації діяльності платформ.

Регуляторні норми охоплюють не лише самі платформи, а й взаємодію з клієнтами. Зокрема, регулювання цифрових платформ у Швейцарії включає правила розкриття інформації, управління конфліктами інтересів та забезпечення інформаційної безпеки. Ці положення особливо актуальні для компаній, які орієнтуються на краудфандинг як форму інвестицій.

На практиці реєстрація FinTech-компанії у Швейцарії передбачає не лише створення юридичної особи, а й відповідність вимогам FINMA, зокрема оцінку бізнес-моделі, її відповідність AML-практикам та визначення необхідності ліцензії. Без цієї експертизи неможливо коректно структурувати проєкт та спрогнозувати витрати на його запуск.

Компанії, які прагнуть запустити бізнес у сфері цифрових послуг у Швейцарії, повинні враховувати як загальне корпоративне право, так і спеціалізовані положення в галузі фінансів, даних і захисту прав споживачів. Це поєднання робить Швейцарію привабливою, однак вимагає ретельної підготовки та чіткого юридичного планування.

Основні правові елементи, які слід враховувати:

• відсутність спеціального закону про краудфандинг;
• ліцензії FINMA не є універсальними та застосовуються лише до певних моделей;
• можливі винятки для платформ, які не управляють коштами інвесторів;
• класифікація токенів та цифрових активів — ключ до юридичної кваліфікації;
• обов’язкове дотримання процедур AML і KYC — незалежно від масштабу.

Як регулюється краудфандинг у Швейцарії: ліцензії, органи нагляду та юридичні форми

З правового погляду ліцензія на краудфандинг у Швейцарії потрібна не всім платформам, а лише тим, чиї операції стосуються клієнтських коштів або виконуються від імені інвесторів. Такий підхід робить систему регулювання гнучкою, але потребує точної юридичної кваліфікації бізнес-моделі до початку діяльності. Зокрема, будь-яка платформа, залучена до збору, утримання або перерозподілу коштів, має відповідати положенням AML-законодавства та пройти реєстрацію в одній з визнаних саморегулівних організацій.

Для розуміння процесу: як працює краудфандинг у Швейцарії, важливо розрізняти моделі фінансування: одні платформи виступають виключно як технологічні посередники, інші — керують активами, збирають кошти або передають їх від імені третіх осіб. Саме друга група підпадає під пряме регулювання з боку FINMA й вимагає отримання статусу фінансового посередника або іншого спеціалізованого дозволу.

Цифрові ринки та crowdfunding у Швейцарії розвиваються на перетині цивільного, фінансового та корпоративного законодавства. Законодавець не виділяє краудфандинг в окрему категорію, проте застосування різних фінансових інструментів — від участі до позик та токенів — підпадає під регулювання. Відповідно, кожна модель має бути юридично обґрунтована: наприклад, emission-based crowdfunding підлягає регулюванню як публічна пропозиція цінних паперів.

Процедура легалізації краудфандингу у Швейцарії залежить від формату платформи. Якщо компанія планує виступати як платіжний посередник або оператор інвестиційного порталу, їй може знадобитися не лише погодження зі SRO, а також повне ліцензування. У іншому випадку достатньо повідомлення FINMA та дотримання обмежень щодо максимального обсягу операцій і кількості інвесторів.

На практиці існують нормативи для цифрових платформ у Швейцарії, які регулюють:

• вимоги до юридичної особи (штаб-квартира, організаційно-правова форма, капітал);
• мінімальні процедури KYC/AML щодо користувачів;
• порядок зберігання коштів клієнтів (довірче управління заборонено без ліцензії);
• межі відповідальності платформи;
• зобов’язання щодо розкриття інформації та документації.

Регулятор ретельно відстежує платіжні ліцензії у Швейцарії, зокрема випадки, коли краудфандинг використовується як інструмент транзакційної діяльності. Наприклад, якщо кошти проходять через рахунки платформи, навіть тимчасово, це може розглядатися як надання платіжних послуг. У таких випадках обов’язковою є наявність або ліцензії на платіжну діяльність, або партнерства з банком.

Процедура реєстрації краудфандингової компанії у Швейцарії вимагає наявності чіткої організаційної структури, опису бізнес-моделі, оцінки ризиків і фінансового плану. Додатково необхідно визначити статус учасників платформи: чи є вони інвесторами, донорами або позикодавцями — від цього залежить рівень їхнього правового захисту.

У Швейцарії допускаються різні види краудфандингу, кожен з яких має окремі юридичні особливості. До них належать:

• Donation-based — пожертви, які не потребують ліцензії.
• Reward-based — моделі з наданням продукту чи послуги, що не регулюються окремо.
• Equity-based — вимагає дотримання правил щодо емісії цінних паперів.
• Lending-based — може підпадати під закон про споживче кредитування.
• Token-based — регулюється як емісія цифрових активів.

Регулювання інвестиційних майданчиків у Швейцарії особливо актуальне для компаній, які пропонують колективні схеми фінансування. Такі платформи часто підпадають під режим ліцензування як інвестиційні фірми, особливо якщо пропонують структуровані продукти або діють через децентралізовані інструменти.

Реєстрація компанії у Швейцарії для цифрових платформ і краудфандингу: з чого розпочати

Плануючи запуск цифрової платформи, першим кроком є реєстрація компанії у Швейцарії. Правова структура країни дозволяє відкрити бізнес у короткий строк, проте у випадку фінтеху та інвестиційних сервісів проста реєстрація юридичної особи не звільняє від необхідності аналізу відповідності вимогам регулювання. Особливо це стосується компаній, які працюють з цифровими активами, коштами користувачів або інвестиційними пропозиціями.

Щоб відкрити краудфандингову компанію у Швейцарії, необхідно визначити не лише бізнес-модель, а й правову форму. Від вибору залежить не лише обсяг відповідальності засновників, але також можливість отримати ліцензію, взаємодіяти з банками та укладати угоди з інвесторами. Більшість платформ створюється як AG (акціонерні товариства), також і як GmbH, тобто товариства з обмеженою відповідальністю, це відповідає очікуванням регулятора у сфері прозорості та структури капіталу.

Під час виходу на ринок цифрових ринків та краудфандингу у Швейцарії будь-яка компанія зобов’язана точно дотримуватись законодавства, зокрема положень AML, фінансового моніторингу та корпоративного управління. Недостатньо просто заснувати компанію — важливо забезпечити юридичне обґрунтування кожної функції платформи, зокрема того, як обробляються кошти користувачів, які юридичні відносини виникають між сторонами та чи необхідна реєстрація як посередника або платника.

Вирішуючи, як створити фінтех-компанію у Швейцарії, слід врахувати низку базових параметрів:

• організаційно-правова форма — вибір між AG та GmbH;
• мінімальний статутний капітал: для GmbH 20 тисяч CHF, а для AG 100 тисяч CHF, підлягає внесенню 50 %);
• наявність зареєстрованого офісу у Швейцарії;
• призначення місцевого директора або представника;
• підготовка статуту та нотаріальне засвідчення документів.

Залежно від масштабу бізнесу та моделі роботи можливі додаткові вимоги, зокрема аудит, compliance-функції, зберігання резервів і звітність перед органами контролю.

Форми бізнесу для цифрових платформ у Швейцарії підбираються з урахуванням особливостей проєкту. Якщо передбачається залучення інституційних інвесторів, випуск токенів або управління активами, надається перевага формі AG. В інших випадках, особливо при запуску MVP, допускається реєстрація GmbH — як більш гнучкої й менш затратної структури. У будь-якому разі необхідно враховувати можливість подальшої трансформації або масштабування.

Якщо компанія планує реєстрацію AG у Швейцарії, вона зобов’язана дотримуватися вимог щодо мінімального капіталу, призначення ради директорів і розкриття інформації про кінцевих бенефіціарів. Участь іноземних засновників не обмежена, але необхідно надати апостильовані документи, а в окремих випадках — банківські довідки про надійність.

Варіант реєстрації GmbH у Швейцарії є вкрай важливим для стартапів та команд, що працюють у сфері цифрових продуктів. Це форма без публічної емісії акцій, але з обмеженою відповідальністю та визнаною юридичною стійкістю. Важливо пам’ятати, що сама реєстрація не надає права на провадження регульованої діяльності — потрібна подальша взаємодія з FINMA та SRO.

Якщо необхідно створити інвестиційну платформу у Швейцарії, юридична особа має бути структурована так, щоб забезпечувати прозорість розрахунків, розмежування активів та технічну надійність. Навіть якщо модель не вимагає ліцензії, її потрібно належним чином задокументувати, щоб виключити претензії з боку наглядових органів.

Оператори, які мають намір відкрити компанію для цифрових фінансів у Швейцарії, повинні провести юридичний аудит проєкту. Це дозволить визначити, чи необхідна ліцензія, чи можливо уникнути класифікації як посередника, а також які внутрішні процедури слід впровадити до початку операцій.

Для іноземних інвесторів реєстрація стартапу у Швейцарії є стратегічним кроком — країна пропонує стабільне правове середовище, доступ до європейських інвесторів і повагу до конфіденційності. Однак процес вимагає точного юридичного налаштування, особливо у сфері цифрового краудфінансування.

Як відкрити краудфандинг-платформу у Швейцарії: етапи та юридичне оформлення

Для того, щоб відкрити краудфандинг у Швейцарії, необхідно пройти юридично структуровану процедуру, що охоплює реєстрацію компанії, підготовку корпоративних документів і взаємодію з регулятором. Попри технологічну спрямованість платформ, бізнес-модель має бути оформлена в межах чинного законодавства. Від правильного оформлення залежить допуск до фінансової інфраструктури, зокрема банків, платіжних шлюзів та інвесторів.

Започаткування інвестиційної платформи у Швейцарії вимагає вибору юридичної форми (AG або GmbH), підготовки внутрішньої документації, оцінки ризиків, а також перевірки необхідності ліцензування. Якщо планується робота з коштами клієнтів або пропозиція інвестиційних інструментів, необхідне окреме погодження з FINMA або відповідною SRO.

Правове середовище, в якому розвиваються цифрові ринки та краудфандинг у Швейцарії, базується на принципах прозорості, захисту інвесторів та комплаєнсу. На відміну від багатьох інших юрисдикцій, Швейцарія надає підприємцям можливість запуску платформи з мінімальними юридичними ризиками за умови коректного структурування бізнес-моделі.

Нижче наведено стандартну юридичну послідовність, необхідну для запуску краудфандингового проєкту у Швейцарії.

Реєстрація технологічної фінансової платформи у Швейцарії можлива як за наявності ліцензії, так і у форматі «легкого» входу через SRO. Проте навіть в останньому випадку необхідне обґрунтування бізнес-моделі та реалізація процедур контролю. При неправильній кваліфікації проєкту можливі санкції з боку регулятора, зокрема заборона на операції та блокування рахунків.

Для тих, хто планує відкриття фінтех-стартапу у Швейцарії, важливо враховувати, що швидкість і вартість запуску залежать від обраної моделі. Пожертви та моделі на основі винагород можна запускати без ліцензії за 4–6 тижнів. Інвестиційні платформи — лише після проходження погоджень, термін яких може сягати 4–6 місяців.

Ліцензії для цифрових платформ і краудфандингу у Швейцарії: вимоги FINMA та особливості отримання

Для виходу на ринок цифрових фінансів необхідно провести правову оцінку того, чи підпадає діяльність компанії під регулювання. Якщо платформа залучає кошти інвесторів або бере участь у транзакціях, їй може знадобитися отримати ліцензію FINMA на краудфандинг у Швейцарії. Регулятор розглядає не лише фінансову модель, а й рівень ризиків, яким піддаються клієнти. У разі наявності ознак посередництва або управління активами ліцензія стає обов’язковою.

Необхідність отримання цифрової ліцензії у Швейцарії визначається не галузевою приналежністю, а функціоналом. Це означає, що навіть технологічна компанія, яка не позиціює себе як фінансовий посередник, може опинитися під наглядом, якщо вона приймає кошти клієнтів, переказує їх між користувачами або пропонує інвестиційні продукти. При цьому FINMA розрізняє ліцензії за рівнями: мінімальна (SRO), посередницька, платіжна та банківська.

Для отримання допуску до операцій необхідно пройти реєстрацію інвестиційної платформи у Швейцарії, що включає подачу повного пакета документів, опис моделі, підтвердження джерела капіталу, процедуру KYC/AML та призначення відповідальних осіб. Стандарти прозорості та стійкості особливо високі для платформ, що працюють з роздрібними інвесторами. Це зумовлено метою — убезпечити споживачів від ризиків втрати коштів.

Цифрові ринки та краудфандинг у Швейцарії регулюються на основі функціонального підходу. Будь-яка платформа, яка утримує кошти, збирає інвестиції або випускає токенізовані права, зобов’язана отримати відповідний дозвіл. У разі невиконання вимог компанія може бути визнана нелегальною та заблокована FINMA, зокрема через блокування банківських рахунків і доступу до платіжних шлюзів.

Для іноземних операторів надзвичайно важливо заздалегідь отримати дозвіл для фінтех-компанії у Швейцарії, оскільки за відсутності ліцензії вони не зможуть ні під'єднатися до банків, ні пройти аудит, ні легально залучати інвестиції. Крім того, навіть нерегульовані платформи зобов’язані дотримуватися загальних стандартів з комплаєнсу, зберігання даних і фінансової звітності.

Регулювання цифрових ринків у Швейцарії ґрунтується на диференціації ризиків. Наприклад, компанія, що випускає утилітарні токени без інвестиційних функцій, може працювати без ліцензії, проте має забезпечити прозорість випуску та механізмів розрахунків. Якщо токени є інвестиційними частками, необхідна реєстрація проспекту та отримання дозволу на пропозицію фінансових інструментів.

При роботі з клієнтськими коштами або цифровими активами може знадобитися ліцензування платіжних рішень у Швейцарії. Це стосується компаній, які функціонують як гаманці, платіжні шлюзи або платформи peer-to-peer переказів. Залежно від обороту та моделі бізнесу застосовуються різні пороги, починаючи від базового статусу VQF/SRO та завершуючи повноцінною ліцензією платіжного закладу.

Якщо проєкт пов’язаний з випуском цифрових прав, слід враховувати, що ліцензія для токенізованих платформ у Швейцарії стає обов’язковою за наявності ознак колективного інвестування. Фінансові інструменти на основі блокчейну регулюються за тими ж принципами, що й традиційні, причому сама технологія не звільняє від юридичних зобов’язань.

Процес отримання дозволу від FINMA у Швейцарії включає:

• юридичне оформлення компанії з офісом і директором у Швейцарії;
• формування капіталу залежно від типу ліцензії;
• підготовку бізнес-плану та операційної моделі;
• призначення відповідального за комплаєнс;
• опис механізмів захисту коштів клієнтів та внутрішнього контролю;
• подання документації з ІТ-безпеки та обробки даних.

Якщо бізнес-модель передбачає колективне інвестування або випуск інвестиційних токенів, знадобиться ліцензія на інвестиційну діяльність у Швейцарії. У такому разі буде необхідна реєстрація проспекту, дотримання вимог щодо захисту некваліфікованих інвесторів, обмеження маркетингу та додатковий нагляд з боку FINMA.

Цифрові ринки та правовий режим: які компанії підлягають ліцензуванню у Швейцарії

Розуміння правового статусу цифрових платформ у Швейцарії є критично важливим етапом при виході на ринок. У цій юрисдикції немає формального переліку видів діяльності, що підлягають обов’язковому ліцензуванню. Натомість FINMA аналізує, чим саме займається компанія: чи приймає вона клієнтські кошти, пропонує колективні інвестиції, чи випускає токени з ознаками фінансового інструменту. Така модель вимагає від засновників глибокого розуміння регулювання та юридично виваженого проєктування продукту.

Для підприємців, які вирішили розпочати діяльність на ринку цифрових рішень у Швейцарії, важливо ще на етапі бізнес-планування визначити, чи буде компанія кваліфікована як фінансовий посередник. Якщо структура утримує кошти на своїх рахунках або приймає їх в інтересах третіх осіб, вона зобов’язана або вступити до SRO, або отримати повноцінну ліцензію. Також обов’язковою є реєстрація у разі надання платіжних послуг або емісії інвестиційних активів.

Ліцензування фінтех-бізнесу у Швейцарії ґрунтується на функціональному підході. Це означає, що навіть за відсутності намірів виступати посередником платформа може бути визнана регульованою, якщо її діяльність збігається з функціями, визначеними в AMLA, BankG, FinIA та інших законах. Тому засновникам потрібно заздалегідь провести юридичний аналіз моделі, її процесів та структури контрактів з користувачами.

Регулювання цифрових компаній у Швейцарії охоплює як централізовані платформи, так і проєкти, що реалізують децентралізовані моделі. Навіть якщо доступ до продукту здійснюється через смартконтракт, а дані обробляються децентралізовано, власники коду або розробники, які отримують прибуток, можуть вважатися суб’єктами регулювання. Це особливо актуальне для криптовалютних сервісів і P2P-протоколів з керованими гаманцями.

Якщо компанія має намір заснувати юридичну особу для краудфінансування у Швейцарії, їй необхідно визначити правовий формат проєкту: пожертви, кредитування, інвестиції або винагороду. Лише перші два формати можуть працювати без ліцензії за умови дотримання певних лімітів. Усі інші потребують юридичного супроводу, врахування статусу інвесторів та оцінки ризиків.

Ліцензія для блокчейн-платформи у Швейцарії стає обов’язковою у разі, коли токени надають власникам права вимоги, участі або фінансові дивіденди. Навіть за технічної відсутності реєстру акціонерів токен, що по суті є цінним папером, кваліфікується як фінансовий інструмент. Емісія таких токенів вимагає реєстрації проспекту, а сама компанія — ліцензії.

Розвиток електронних інвестиційних платформ і цифрового середовища у Швейцарії робить регулювання ще чутливішим до деталей. Наприклад, агрегатори інвестиційних пропозицій, навіть без прямої взаємодії з коштами клієнтів, можуть підпадати під визначення інвестиційного посередника, якщо отримують винагороду від емітентів.

Компанії, які зобов’язані отримувати ліцензію у Швейцарії, зазвичай належать до однієї з наступних категорій:

• Оператори платформ із залученням клієнтських коштів (посередники);
• Фінтех-компанії з пропозицією інвестиційних токенів;
• Агрегатори або брокери інвестиційних проєктів;
• Гаманці та платіжні платформи, що взаємодіють з клієнтськими активами;
• Компанії, які пропонують токенізовані частки в бізнесі.

У Швейцарії чітко класифікуються типи регульованої діяльності, зокрема: управління активами, приймання депозитів, платіжні операції, інвестиційні пропозиції та посередництво. Компанії, діяльність яких підпадає під ці визначення, зобов’язані пройти реєстрацію та отримати ліцензію, що відповідає рівню ризиків.

Цифрові ринки та краудфандинг у Швейцарії регулюються не за назвою проєкту, а за сутністю виконуваних функцій. Отже, навіть маркетплейс, що пропонує кредити від фізичних осіб юридичним, може кваліфікуватися як платформа колективного інвестування та вимагати отримання ліцензії.

Якщо платформа надає доступ до криптовалют, їй може знадобитися реєстрація CASP-компаній у Швейцарії — суб’єктів, які надають послуги, пов’язані з цифровими активами. Станом на липень 2025 року Швейцарія не є членом ЄС і не зобов’язана впроваджувати MiCA, проте запроваджує власний режим ідентифікації провайдерів токенів, custodians та бірж.

Іноземні підприємці, які бажають створити компанію для краудфандингу у Швейцарії, повинні враховувати, що навіть якщо структура бізнесу формально не підпадає під ліцензування, взаємодія з місцевими банками, аудиторами та інвесторами можлива лише за наявності однозначного юридичного висновку про нерегульований статус.

Нарешті, важливо пам’ятати, що регулювання токенізованих активів у Швейцарії ґрунтується на позиції FINMA, викладеній в офіційних guidelines. Кожен токен аналізується за своїми економічними функціями, на основі чого визначається необхідність у ліцензії, реєстрації проспекту та забезпеченні захисту інвесторів.

Хочете проконсультуватися?

Зв'яжіться з нашими експертами й отримайте відповіді на Ваші запитання.

Замовити консультацію

Які податки сплачують цифрові компанії та платформи краудфандингу у Швейцарії?

Оподаткування — один з найважливіших факторів при виборі юрисдикції для цифрового бізнесу. Компанії, що працюють у сегменті фінтех, мають враховувати, як їх кваліфікують податкові органи: як посередників, провайдерів послуг або емітентів цифрових активів. Це безпосередньо впливає на структуру оподаткування та розрахунок зобов’язань перед бюджетом. Для тих, хто розвиває цифрові ринки та краудфандинг у Швейцарії, прозорість податкової системи є вагомою перевагою.

Слід пам’ятати, що діє саме поміркований корпоративний податок у Швейцарії, який залежить від кантону реєстрації. Ставка на федеральному рівні становить 8,5% від чистого прибутку, а з урахуванням кантональних надбавок загальна ефективна ставка коливається від 11,9% до 21,6%. Компанії, зареєстровані в кантонах з преференційним режимом (наприклад, Цуг або Люцерн), мають можливість оптимізувати податкове навантаження на законних підставах. 

Для стартапів і платформ, що працюють в інноваційних сегментах, доступні податкові пільги стартапам у Швейцарії. Багато кантонів надають знижену ставку податку на перші три роки діяльності або звільнення від частини податку за умови відповідності критеріям інноваційності та створення робочих місць. Завдяки цьому Швейцарія розглядається як пріоритетний напрямок як з огляду на нормативні стандарти, так і для формування стабільної фінансової системи.

Юридичні особи, які сплачують податки з цифрового бізнесу у Швейцарії, зобов’язані враховувати особливості операцій з цифровими активами, комісійними доходами та коштами користувачів. З урахуванням характеру доходів, оподаткуванню підлягає або валовий дохід (у разі агентської моделі), або чистий прибуток (у класичних корпоративних схемах). Додатково стягується податок у джерела виплати дивідендів — зазвичай 35 %, проте він може бути знижений за умов застосування договору про уникнення подвійного оподаткування.

Податкова резидентність компанії у Швейцарії визначається за місцем фактичного управління або місцем реєстрації. Навіть якщо структура створюється за участі іноземних засновників, вона вважатиметься резидентною, якщо рішення щодо управління приймаються у Швейцарії, а виконавчі функції здійснюються на її території. Це надає право на застосування податкових угод і спрощує взаємодію з європейськими інвесторами.

Для платформ, які працюють за моделлю B2C, особливо актуальним є ПДВ для краудфандингу у Швейцарії. Стандартна ставка складає 8,1 % і застосовується до більшості цифрових послуг, зокрема обробки транзакцій, технічної підтримки та комісійних винагород. Виняток робиться лише для моделей безоплатної підтримки (donation-based) та деяких освітніх проєктів. Підприємства зобов’язані зареєструватися як платники ПДВ при досягненні річного обороту в 100 000 CHF.

Компанії, які планують подати заявку до FINMA для краудфінансування у Швейцарії, мають враховувати, що ліцензування не звільняє від податкових зобов’язань. Навпаки, наявність дозволу часто призводить до посиленого контролю з боку податкової служби, особливо щодо правильного відображення доходів від інвестиційної діяльності та обліку винагород платформи.

Якщо модель передбачає розподіл прибутку, важливо належним чином структурувати її оподаткування. Наприклад, податок на прибуток цифрових компаній у Швейцарії може бути зменшений коштом вирахування витрат на розробку ПЗ, хмарні сервіси, консалтинг та маркетинг. Також дозволяється застосовувати амортизацію нематеріальних активів — зокрема ліцензій, технологій і баз даних.

Основні податкові елементи, застосовні до фінтех-компаній і краудплатформ:

• Федеральний податок на прибуток становить 8,5%, загальний ефективний податковий рівень — від 11,9% до 21,6%;
• ПДВ — 8,1% на послуги, за винятком окремих конфігурацій;
• ставка податку у джерела — 35%, можливо її зниження;
• соціальні внески до фонду оплати праці — приблизно 15% (роботодавець + працівник);
• можливі кантональні субсидії та фіскальні канікули для інноваційних проєктів.

У процесі ухвалення рішень про ліцензування краудфандингової діяльності у Швейцарській Конфедерації підприємцю потрібно заздалегідь передбачити податкову модель, спосіб відображення виторгу, також ним має бути продумана структура внутрішніх платежів та взаємовідносини з користувачами. Юридично грамотно побудована схема допомагає не лише зменшити податкове навантаження, а зокрема спростити подальший аудит, вихід на інвесторів та взаємодію з банками.

Висновок

Цифрові ринки та краудфандинг у Швейцарії відкривають для підприємців значний потенціал для масштабування фінансових сервісів у стабільній та передбачуваній юрисдикції. Прозора правова система, гнучке регулювання та доступ до міжнародного капіталу роблять Швейцарію оптимальною точкою входу на європейський ринок цифрових активів. Однак успішний вихід можливий лише за умови дотримання регуляторних вимог, правильної кваліфікації моделі та попереднього юридичного планування.

Компанії, які мають намір пройти ліцензування платформи краудфінансування у Швейцарії, мають бути готові до комплексної перевірки своєї структури: від статуту до процесів KYC та архітектури платформи. Відмова від формального підходу та впровадження повноцінного compliance-контролю є обов’язковою умовою для отримання доступу до фінансової інфраструктури, зокрема банків, провайдерів платіжних рішень та інституційних інвесторів.