Багато організацій використовують листи про намір, щоб викласти основні умови запропонованої угоди. Однак якщо вимоги про укладення договору про намір не дотримані, то може бути неясно, чи є документ кінцевою заявою про угоду сторін.
Лист про намір може бути будь-яким письмовим документом, що містить важливі умови передбачуваної угоди, підписаний передбачуваними сторонами або їх агентами. Листи про намір частіше використовують у ділових операціях, ніж в особистих юридичних питаннях. Є кілька причин, через які бізнес, який розглядає угоду, може побажати скласти лист про наміри на ранніх стадіях переговорів. Компанія може:
Якою б не була причина, складання листа про намір не є умовою для укладання контракту, що зобов'язує. Комерційні фактори, що впливають на визначення того, чи вводиться лист про намір:
Укладання договору про намір заощаджує час і є недорогим способом для сторін закріпити основні комерційні умови запропонованої угоди, а також забезпечує вигідні умови, необхідні для обговорення умов, що залишилися, і для укладення контракту. Укладання угоди про намір може допомогти сторонам виявити будь-які проблеми, пов'язані з порушенням угоди, перш ніж вони розпочнуть переговорний процес. Тому Вам варто звернутися до професіоналів, які, з-поміж іншого, нададуть допомогу в проведенні погодження договору про намір.
Усередині кожної організації, що є стороною угоди, підготовка до підписання листа про намір може допомогти досягти внутрішнього консенсусу щодо важливих умов угоди. Наприклад, директору нерухомості необхідно отримати схвалення вищого керівництва та юрисконсульта компанії перед підписанням листа про намір. Листи про намір повідомляють про серйозність намірів третім сторонам (наприклад, кредиторам), а для сторін, які укладають угоду на різних етапах (наприклад, агентів чи підрядників), усувають плутанину.
Договори про намір можуть зобов'язати сторони виконати інші умови в угоді (наприклад, положення, що накладають зобов'язання щодо комплексної перевірки, передбачають відшкодування витрат, накладають обов'язок сумлінно вести переговори).
Можна скласти договір про намір для багатьох цілей, зокрема:
На практиці вимоги до складання листа про намір зазвичай включають такі пункти:
Попередні умови укладання договору про намір мають бути виконані до того, як одна зі сторін підпише кінцеву угоду. Наприклад, може бути потрібне схвалення регулювальних органів або необхідно укласти будь-яку іншу угоду або угоду з іншою стороною. Поширеною попередньою вимогою при розробленні листа про намір є схвалення угоди більшістю акціонерів компанії або партнерів у партнерстві. Ще однією поширеною попередньою умовою є надання одній стороні можливості провести комплексну перевірку (DD) угоди.
Лист про намір може бути обов'язковим контрактом, якщо він містить:
Наприклад, правила складання комерційного контракту про купівлю-продаж нерухомості вимагають, щоб договір містив такі важливі умови, як вказівка на осіб сторін, опис придбаної власності і, в більшості випадків, ціну покупки. Якщо в процесі складання листа про намір він містить ці істотні умови та підписаний сторонами (контракти мають бути підписані сторонами, щоб мати позовну силу), суд може визнати, що угода про намір є дійсною та підлягає виконанню контрактом, навіть якщо в ньому відсутні деталі, які одна зі сторін мала намір включити до «кінцевого контракту».
Щоб забезпечити виконання листа про намір як контракту, суд повинен встановити, що суттєві умови контракту є в листі про намір, і визначити, що сторони мали намір бути пов'язаними з умовами договору про намір. При визначенні того, чи дійсно в ході розроблення листа про намір включені умови, що використовуються в контрактах, суди враховуватимуть кілька факторів:
Навіть якщо особливості листа про намір не передбачають обов'язкового контракту, суд може ухвалити, що лист зобов'язує сторони продовжувати сумлінно погоджувати умови угоди. Зазвичай це означає, що сторони в процесі укладення угоди про намір не повинні висувати необґрунтовані вимоги або вимагати зміни умов, які суттєво відрізняються від положень, що містяться в листі про намір. Залежно від обсягу зобов'язань кожна сторона має вживати позитивні заходи для співпраці з іншою стороною для досягнення угоди.
Сам лист не є юридично обов'язковим і не замінює договір. Одна з вимог при складанні листа про намір полягає в тому, що потрібно ретельно продумати всі умови при складанні листа, щоб не створювати положень, які юридично зобов'язують. В угоді про намір викладається запропоноване порозуміння між двома чи більше сторонами, які хочуть остаточно узгодити деталі майбутньої угоди. Якщо ж виникають конфліктні ситуації, пов'язані з невиконанням умов договору, варто звернутися до юристів, які нададуть консультації про наслідки у випадку порушення договору про намір і про можливі шляхи вирішення розбіжностей.
Листи про намір при правильному використанні можуть бути корисними для вирішення загальної проблеми, коли сторони все ще завершують переговори щодо контракту. Однак неясність умов при укладанні угоди про намір може призвести до невизначеності та ризику для обох сторін.
Листи про намір часто використовують при великих угодах, і ретельно складений лист може принести значні вигоди для обох сторін. Тому важливо, щоб розробленням договору займався професіонал, особливо щодо складання міжнародного договору про намір.
Для сторін, які не досягли стадії підписання кінцевого контракту, лист про намір може стати обов'язковою угодою або в інший спосіб створити значні зобов'язання. Якщо Вам потрібна консультація щодо розроблення договору про намір або супровід відповідності до умов міжнародної угоди про наміри, Ви можете зв'язатися з експертами IncFine зручним для Вас способом.
Договір про намір (LOI) – це документ, що декларує попереднє зобов'язання однієї сторони вести справи з іншою. У такій угоді зазвичай викладаються основні умови запланованої угоди.
Для того щоб договір про наміри мав юридичну силу, необхідно правильно підійти до питання складання його положень. Хоч деякі положення листа можуть мати обов'язкову силу, лист не є обов'язковим для обох сторін.
Структура LOI залежить від конкретного типу угоди та зазвичай включає такі стандартні пункти: