Купівля активів іншого бізнесу

Купівля активів іншого бізнесу, що відбувається під час проведення угоди зі злиття та поглинання або за допомогою прямої купівлі, є одним з оптимальних варіантів розширення масштабів діяльності та зміцнення конкурентних позицій на відповідному ринку. Бізнес-активи безпосередньо впливають на фінансову стійкість суб'єкта господарювання. Вони є сукупністю матеріальних і нематеріальних ресурсів, які знаходяться під контролем підприємства і можуть генерувати економічні вигоди в майбутньому.

Компетентне адміністрування та раціональне використання бізнес-активів – це умови досягнення конкурентоспроможності та фінансової стабільності. Вони є джерелом доходу, забезпечують виробничий процес, сприяють розширенню масштабів діяльності та підвищенню ефективності управління. Купівля корпоративних активів, пов'язана з переходом права власності до нового правовласника на виробничі потужності, інтелектуальну власність, інші ресурси, дозволяє покупцеві отримати економічну вигоду через включення придбаних активів у наявну організаційну модель бізнесу.

Водночас процес придбання активів іншого бізнесу пов'язаний із необхідністю проведення юридичної експертизи (due diligence) об'єкта угоди, мета якої ідентифікація потенційних обтяжень і обмежень, оцінка їх впливу на економічну доцільність і юридичну чистоту угоди. Особлива увага в процесі придбання корпоративних активів приділяється аудиту правовстановлюючих документів, аналізу можливих податкових наслідків та антимонопольних обмежень.

Залежно від форми придбання активів застосовуються різні юридичні механізми, зокрема укладання договору купівлі-продажу, реорганізація юридичної особи у формі злиття або приєднання. Вибір оптимальної форми залежить від цілей сторін, особливостей активів, застосовуваного законодавства і корпоративних процедур. Завершальний етап правочину – державна реєстрація переходу права власності на придбані активи, що відбувається в порядку, встановленому чинним законодавством.

Купівля активів іншого бізнесу

Придбання активів іншого бізнесу має на меті отримання певних ресурсів/прав, що належать компанії, без придбання корпоративної структури як такої. Ця інвестиційна стратегія фокусується на вибірковому придбанні активів, матеріальних (наприклад, нерухомість, обладнання) або нематеріальних (наприклад, інтелектуальна власність, технологічні розробки бізнесу).

Є безліч важливих мотивів, які спонукають суб'єкта підприємницької діяльності купити активи іншої компанії. Такими можуть бути оптимізація витрат виробництва за допомогою реалізації ефекту масштабу в межах наявної продуктової або сервісної лінійки, зниження конкурентних переваг контрагента, диверсифікація бізнес-портфеля через експансію в суміжні ринкові сегменти, географічна експансія з метою проникнення на нові територіальні ринки, отримання синергетичного ефекту  від інтеграції активів, придбання активів компанії, щоб не допустити їхній перехід під контроль потенційного конкурента.

Під час проведення операції інвестор отримує не юридичну особу, а лише її окремі активи, що дозволяє їй гнучко і точково підходити до формування свого інвестиційного портфеля. При цьому важливо відзначити, що процес придбання бізнес-активів потребує юридичної експертизи та структурування угоди для зниження ймовірностей ризиків.

На відміну від придбання готового бізнесу, купівля активів іншої компанії передбачає, що інвестор вибирає ресурси, які відповідають його стратегічним цілям. Такий підхід дозволяє інвестору оптимізувати структуру купованого майна, виключаючи з неї потенційно проблемні або надлишкові активи. Так також мінімізуються ризики, зумовлені прийняттям зобов'язань і обтяжень, які пов’язані з придбанням цілого бізнесу.

Під час проведення операції з купівлі активів інвестор має можливість:

• Вилучити з угоди небажані активи (застаріле обладнання, непрофільні підрозділи чи збиткові проєкти).
• Обмежити свою відповідальність за боргами і зобов'язаннями продавця, обравши тільки ті з них, які безпосередньо пов'язані з купованими активами.
• Уникнути складних процедур due diligence, пов'язаних з оцінкою платоспроможності та легальності правового стану всього бізнесу.

У результаті, купівля активів іншого бізнесу – це гнучкий інструмент інвестування, що дозволяє інвестору зосередитись на найбільш перспективних для його діяльності ресурсах. Нижче наведено порівняльну таблицю, яка ілюструє різницю між процедурою придбання активів іншого бізнесу та угодою з придбання всього підприємства, з урахуванням юридичних наслідків, корпоративних зобов'язань і регуляторних аспектів.

Мотиви, які спонукають придбати активи іншого бізнесу

Укладання договору купівлі-продажу активів бізнесу може бути мотивоване різноманітними причинами з метою реалізації конкретних стратегічних завдань. Зокрема, визначення стратегічних напрямів корпоративного розвитку – один із суттєвих факторів, які зумовлюють придбання бізнес-активів іншої компанії. Це пояснюється тим, що подібні угоди дозволяють компаніям в оперативному режимі наростити свій виробничий потенціал, здійснити диверсифікацію діяльності шляхом виходу на нові ринки або входу до нових сегментів, уникаючи при цьому значних бюрократичних формальностей, пов'язаних зі створенням інфраструктури з нуля. Як наслідок, це дає набувачу конкурентну перевагу.

Набуття передових технологічних рішень та інноваційних розробок – це ще один важливий аспект функціонування сучасного бізнесу. В умовах ринку, що динамічно розвивається, компанії прагнуть до зміцнення своїх конкурентних позицій шляхом впровадження новітніх досягнень у науці і техніці. Один із ефективних способів досягнення цієї мети – придбати активи іншого бізнесу, як-от готові технологічні розробки, оформлені у вигляді патентів чи ліцензій. Цей підхід дозволяє значно скоротити терміни та витрати, пов'язані з проведенням власних науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР).

Придбання патентів дозволяє компаніям оперативно впроваджувати у виробництво нові продукти та послуги, які мають покращені характеристики та споживчі властивості. Це, своєю чергою, сприяє підвищенню ефективності бізнесу та зміцненню його позицій на ринку. Водночас придбання ліцензій на використання технологічних розробок іншого бізнесу дозволяє компаніям отримати доступ до передових знань і досвіду, що сприяє прискоренню процесу інновацій та виведення на ринок конкурентоспроможної продукції.

Економічна доцільність, як критерій ефективності господарської діяльності, важлива під час обрання стратегії розвитку бізнесу. Придбання активів іншого бізнесу нерідко вважається економічно обґрунтованим варіантом, порівняно зі створенням аналогічних ресурсів власними силами. Ця обставина особливо актуальна, коли йдеться про суттєву економію фінансів або можливість придбання ресурсів за заниженою вартістю, що сукупно забезпечує економічну вигоду.

Придбання активів іншої компанії – це ефективна стратегія диверсифікації, яка спрямована на підтримку фінансової стабільності підприємства. Розширення інвестиційного портфеля сприяє підвищенню стійкості до економічної волатильності та галузевим трансформаціям, оскільки ризики перерозподіляються між різними активами та ринками, що знижує ймовірність виникнення суттєвих збитків у разі несприятливого розвитку подій. Інвестування в активи іншого бізнесу, які мають високий потенціал зростання, здатне забезпечити як отримання додаткових доходів, так і значне збільшення капіталу в майбутньому, що, своєю чергою, призведе до значного збільшення загальної вартості компанії та її інвестиційної привабливості.

Купівля корпоративних активів іншого бізнесу допомагає суб'єктам підприємницької діяльності інтенсифікувати темпи зростання та стимулювати інноваційну діяльність, забезпечуючи інтегрований розвиток і зміцнюючи конкурентні позиції. Крім того, придбання корпоративних активів іншого бізнесу дозволяє мінімізувати операційні ризики, чим підвищується стабільність функціонування та прогнозованість результатів діяльності.

Види комерційних активів

Під угодою з придбання бізнес-активів мається на увазі передавання прав на різноманітні активи з унікальними характеристиками, що вимагають обліку та структурування під час дилідженса і подальшого оформлення договору купівлі-продажу. Активи, будучи матеріальним втіленням майнових прав, дозволяють з високим ступенем достовірності верифікувати поточне фінансове становище підприємства, прогнозувати його здатність забезпечувати безперервну монетизацію комерційної діяльності.

Економічна сутність активів полягає в їх здатності приносити економічні вигоди в майбутньому. Активи є джерелом покриття поточних зобов'язань, дозволяють робити інвестиції в розширення виробництва та модернізацію технологічної бази. З іншого боку, активи є важливим чинником інвестиційної привабливості підприємства. Інвестори, оцінюючи фінансовий стан потенційного об'єкта інвестування, звертають пильну увагу на структуру та якість активів, оскільки саме вони є гарантією повернення вкладених коштів та отримання прибутку.

Під «матеріальними активами» розуміються активи, які мають відчутну форму. Це поняття охоплює широкий спектр майна, зокрема, але не тільки:

• Нерухоме майно, як-от земельні ділянки, споруди, права, пов'язані з нерухомістю, наприклад, право оренди, ліцензії на користування земельними ділянками або будинками, права на використання інфраструктури, якщо вони оформлені відповідно до чинних норм.
• Рухоме майно, що включає обладнання, машини, товари та сировину тощо.

Важливий критерій віднесення активу до категорії матеріальних – це можливість його інвентаризації та оцінки. Інвентаризація – процес фіксації наявності, стану та кількості матеріальних активів, що відбувається, як правило, шляхом проведення опису. Оцінка передбачає визначення вартісного втілення цих активів, необхідна для бухгалтерського обліку, оподаткування, страхування й інших правових процедур.

«Нематеріальні активи», навпаки, не мають фізичної форми, але мають вартість і приносять економічну вигоду їх власнику. До них належать об'єкти ІВ (патенти, ТМ, авторські права, промислові зразки), ділова репутація (goodwill), комерційні секрети (ноу-хау), ліцензії. При придбанні активів бізнесу важливо оцінити їхню реальну вартість, виявити можливі обтяження, визначити порядок їх передавання. Особлива увага має бути приділена саме нематеріальним активам, які часто є ключовими факторами успіху бізнесу.

Проводячи due diligence при купівлі активів бізнесу необхідно отримати повну та достовірну інформацію про кожен актив, зокрема його правовий статус, технічний стан, інформацію про необхідність проведення капітального ремонту чи модернізації, про можливі ризики його використання. Отримані дані мають бути відображені в договорі купівлі-продажу, який містить чіткі умови переходу прав власності на активи, порядок їх прийняття, гарантії та запевнення продавця щодо їх відповідності заявленим характеристикам.

Придбання активу іншого бізнесу: на що звернути увагу при купівлі?

Перш ніж ініціювати процес придбання активів іншої компанії, важливо повністю усвідомлювати, які юридичні документи та процедурні формальності задіяні. Вони є основою для визначення зобов'язань і прав залучених сторін. Договір купівлі-продажу активів регламентує умови придбання/відчуження активів між продавцем і набувачем. Він містить детальний опис активів, що передаються, ціну, спосіб оплати, гарантії сторін, ін. суттєві умови угоди.

Due Diligence перед купівлею активів означає проведення комплексної експертизи, що визначає стан суб'єктів комерційної діяльності-продавців із метою виявлення ймовірних ризиків і прийняття зваженого рішення щодо доцільності угоди. Due Diligence перед придбанням активів компанії передбачає аналіз бухгалтерських і правових документів, оцінку нематеріальних активів та ін. аспектів діяльності компанії.

Угода про депонування регулює порядок зберігання та передавання коштів або інших активів, які є гарантією виконання договірних зобов'язань. Угода про відмову від конкуренції укладається, щоб запобігти конкуренції з боку продавця після завершення угоди. Вона може містити обмеження на ведення певної діяльності протягом певного терміну та на певній території.

Договір про передавання майнових прав регулює перехід права власності на певне майно від власника до нового набувача, є складним юридичним інструментом, що визначає умови, порядок і наслідки такого переходу. У договорі сторони, керуючись принципом свободи договору, встановлюють такі умови:

• Детальний опис майна, що є предметом продажу.
• Підстава переходу права власності.
• Ціна договору може бути виражена як у грошовій, так і в іншій формі, що відповідає вимогам чинного законодавства.
• Порядок і терміни передавання майна.
• Обтяження та обмеження права власності.
• Відповідальність учасників угоди за порушення або неналежне виконання зобов'язань, зокрема відповідальність за достовірність поданої інформації та гарантії якості майна.
• Порядок вирішення спорів, що можуть виникнути між сторонами у зв’язку з виконанням договору, зокрема можливість звернення до суду.

Ще один важливий документ – Угода про ексклюзивність, у якій продавець згоден надати покупцеві ексклюзивне право на переговори та проведення юридичної експертизи активів упродовж певного періоду часу. Протягом терміну дії угоди продавець зобов'язується не вести переговори, не укладати угоди та не обговорювати можливість продажу активу з будь-якими третіми особами. Термін ексклюзивності починається з дати підписання угоди. Сторони зобов'язуються зберігати конфіденційність усієї інформації, отриманої під час переговорів та юридичної експертизи. У разі порушення продавцем умов угоди покупець має право на відшкодування збитків, зокрема, крім іншого, втрачену вигоду та витрати на юридичну експертизу.

Враховуючи комплексність і потенційні наслідки для захисту прав, угоди щодо придбання корпоративних активів вимагають опрацювання командою кваліфікованих юристів, що спеціалізуються на корпоративному праві. Експерти нашої компанії надають потенційним клієнтам юридичний супровід угод щодо купівлі активів іншого бізнесу на кожному етапі процесу.

Хочете проконсультуватися?

Зв'яжіться з нашими експертами й отримайте відповіді на Ваші запитання.

Замовити консультацію

Обов’язки та сфери відповідальності сторін

Під час придбання активів компанії кожен суб'єкт, залучений до цього процесу, має чітко окреслений обсяг правочинів і покладених на нього зобов'язань. У межах супроводу угоди з купівлі корпоративних активів довірена особа поточного правовласника, виступаючи в ролі продавця, зобов'язується:

• Забезпечити юридично передавання активів, що становлять предмет договору, у повному обсязі та за суворого дотримання умов, зафіксованих у договірній документації, включно з додатками та специфікаціями, що є її невід'ємною частиною.
• Надати покупцю вичерпний пакет документації, який містить достовірні відомості про стан активів, їх юридичний статус і фінансово-господарську діяльність підприємства. Зазначений пакет документів повинен включати зокрема правовстановлюючі документи, що підтверджують законність володіння активами; фінансову звітність за встановлений період, що відображає реальне фінансове становище підприємства; результати інвентаризації активів, засвідчені незалежним аудитором; документи, які підтверджують відсутність обтяжень та обмежень щодо активів, за винятком випадків, окремо погоджених сторонами.
• Всебічно сприяти покупцю в проведенні процедури due diligence бізнесу, забезпечуючи безперешкодний доступ до об'єкта угоди, документації та ключових співробітників підприємства з метою проведення фінансового, юридичного та технічного аудиту. Таке сприяння має включати надання необхідних пояснень, консультацій і додаткових документів за запитом покупця.

У процесі укладення договору купівлі-продажу активів іншого бізнесу юридична або фізична особа, яка виступає в ролі покупця, несе повну відповідальність за забезпечення повного обсягу фінансування для завершення цієї угоди. Сюди входить безпосереднє проведення платежу та реалізацію супутніх фінансових зобов'язань, суворо відповідно до умов, передбачених підписаним договором.

Уповноважений представник особи, яка хоче купити активи іншого бізнесу, зобов'язаний провести комплексний аудит купованої компанії. Ця процедура має ключове значення для обмеження можливих юридичних наслідків, які можуть виникнути в процесі придбання. Після завершення операції покупець інтегрує придбані активи в уже наявну корпоративну структуру, дотримуючись усіх відповідних правових і фінансових вимог.

Обидві сторони угоди відіграють значну роль у підтримці законності, транспарентності та захисту своїх інтересів. Продавець має право розраховувати на отримання повної та своєчасної оплати за умовами договору. Покупець має право розраховувати на отримання повного обсягу прав на придбані активи, на достовірність наданої продавцем інформації. У договорі треба чітко визначити відповідальність кожного учасника за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, зокрема санкції за порушення договірних розпоряджень.

Покрокове керівництво з придбання активів іншого бізнесу

Придбання активів іншого підприємства – юридично багатоаспектна процедура. Етапами відчуження активів суб'єкта господарювання є проведення переговорного процесу, спрямованого на встановлення взаємоприйнятних умов відчуження; проведення незалежної оцінки вартості активів; розробка, погодження та підписання договору купівлі-продажу, що має юридичну силу; проведення комплексної юридичної експертизи об'єкта щодо виявлення можливих обтяжень, обмежень чи інших юридичних чинників, які впливають чинність і виконуваність договору.

Процес купівлі корпоративних активів бізнесу:

1. Проведення попередніх переговорів і комплексна оцінка майнового комплексу.
2. Юридична експертиза прав на розпорядження активами з метою виявити можливі ризики та обтяження.
3. Підготовка пакету юридичної документації
4. Формалізація договірних зобов'язань, укладання та подальша ратифікація угоди відповідно до чинного законодавства.

Процес придбання корпоративних активів ініціюється встановленням ділового контакту між продавцем і потенційним набувачем, що виражається у формі попередніх переговорів. На цьому етапі сторони прагнуть досягнення взаєморозуміння щодо предмета правочину, а саме активів, які планується придбати.

Ключові завдання цього етапу:

• Ідентифікація та класифікація активів. Продавець і покупець спільно проводять інвентаризацію активів, що підлягають продажу. При цьому відбувається їх класифікація за видами (рухоме, нерухоме майно, ІВ тощо), експертиза їхнього стану та ліквідності.
• Визначення вартості з огляду на ринкові умови. Сторони угоди встановлюють справедливу вартість активів із застосуванням порівняльного аналізу, прибуткового чи витратного підходів й інших відповідних методів. Результати проведеної оцінки стають основою подальших переговорів, вкладених у визначення остаточної ціни угоди.
• Прогнозування ризиків і вигод. Повинен бути проведений комплексний аналіз ризиків і можливостей, пов'язаних із придбанням активів іншої компанії. Це включає юридичну експертизу, фінансовий аналіз, маркетингове дослідження та ін. Мета такого аналізу – зменшення можливих правових наслідків і максимізація вигод від угоди.

Due diligence активів – це основний етап у процесі їх придбання. Цей аудит передбачає ретельне вивчення правовстановлюючих документів, щоб переконатися в наявності в продавця повного та безумовного права власності на активи, що відчужуються. Пильну увагу приділено виявленню обтяжень, обмежень, сервітутів, застав, іпотек, арештів, судових спорів, прав третіх осіб, які не були належним чином розкриті продавцем. Проводиться аналіз історії переходів права власності виявлення можливих порушень законності попередніх угод, які можуть спричинити недійсність поточного титулу. Проводиться перевірка повноважень представника продавця на укладання договору купівлі-продажу, корпоративної правоздатності продавця.

Також, маючи намір придбати активи іншої компанії, доцільно провести комплексний аналіз усіх можливих юридичних спорів, судових розглядів, адміністративних справ, що можуть бути асоційовані з правами на активи, зокрема податкові, екологічні, трудові й інші претензії. Варто оцінити ймовірність виникнення нових юридичних спорів у майбутньому, виходячи зі специфіки діяльності продавця та поточної ситуації, проаналізувати всі чинні зобов'язання продавця, які можуть вплинути на вартість або використання активів, зокрема договірні зобов'язання перед контрагентами, фінансові зобов'язання (кредити, позики).

Процедура перевірки компанії на благонадійність також передбачає аналіз усіх чинних договорів, укладених продавцем щодо активів, зокрема договорів із постачальниками, покупцями, орендарями, підрядниками й іншими контрагентами. Повинна бути оцінена юридична чинність договорів, їхня відповідність вимогам законодавства, наявність суттєвих умов, порядок розірвання, а також потенційні ризики, пов'язані з виконанням чи невиконанням договорів. Суттєве значення має визначення умов договорів, які можуть бути невигідними для покупця або містити приховані ризики.

За результатами юридичної перевірки складається докладний звіт, який містить інформацію про виявлені ризики, обтяження й обмеження, пов'язані з активами. Звіт є підставою для ухвалення обґрунтованого рішення про доцільність придбання активів, визначення ціни угоди, розроблення стратегії мінімізації юридичних ризиків.

Після підписання договору відбувається закриття правочину, а саме перехід права власності на активи до нового власника. До таких процедур належать державна реєстрація переходу права власності на активи компанії, повідомлення кредиторів продавця, отримання згоди третіх осіб на відчуження активів та інші дії, передбачені законодавством і договором, наприклад, підписання передатного акта, проведення інвентаризації активів.

Після завершення угоди сторони проводять пост-транзакційні заходи, спрямовані на виконання останніх зобов'язань, пов'язаних із переходом активів, наприклад, передавання документації, переоформлення ліцензій і дозволів, повідомлення контрагентів продавця про зміну правовласника активів. Ми можемо запропонувати таку послугу, як супровід угоди купівлі-продажу активів іншого бізнесу.

Як визначити вартість активів?

При придбанні бізнесу, чи це купівля підприємства чи придбання окремих активів бізнесу, коректне визначення вартості купованих активів має першочергове значення. Ця процедура вимагає врахування специфіки бізнесу, фінансового становища, ринкової кон'юнктури. Оцінка матеріальних активів здійснюється з урахуванням їхнього фізичного стану, зносу, функціонального призначення та ринкової кон'юнктури.

Оцінка при купівлі матеріальних активів іншого бізнесу може здійснюватись різними методами, зокрема:

• На основі очікуваних грошових потоків у майбутньому, які генеруються купованими активами. Цей підхід кращий для оцінки бізнесу, який дає стабільний дохід.
• Оцінний підхід, що полягає у встановленні сучасної вартості витрат, які очікуються для відтворення еквівалентних активів. Цей підхід зазвичай використовується для оцінки активів, що не приносять доходу, наприклад, нерухомість або обладнання.
• Підхід, заснований на порівнянні оцінюваних активів з аналогічними об'єктами, які вже піддавалися угоді на ринкових умовах. Такий підхід найкращий за наявності достатньої інформації про порівняні активи.

Оцінка нематеріальних активів – це складніше завдання, оскільки їх вартість значною мірою залежить від суб'єктивних факторів, як-от унікальність, конкурентоспроможність, потенціал приносити дохід.

При купівлі нематеріальних активів іншого бізнесу найпоширеніші методи оцінки такі:

• Метод витрат на відтворення, що ґрунтується на визначенні суми витрат, які необхідні для створення еквівалентного активу з нуля. У цьому разі враховуються всі витрати, пов'язані з розробкою, виробництвом і використанням активу. Цим методом оцінюються активи, які мають унікальний характер і не мають аналогів на ринку.
• Метод капіталізації, що передбачає аналіз майбутніх доходів і фінансових надходжень, які очікується отримати від використання активу. При цьому мають бути враховані такі фактори, як тривалість експлуатації активу, прогнозовані доходи та витрати, ставка дисконтування.
• Метод ринкової вартості передбачає співвідношення ринкових цін на угоди з аналогічними об'єктами. Зазначений підхід актуальний за наявності значного обсягу даних про раніше вчинені угоди з ідентичними активами, що дозволяє визначити об'єктивну ринкову вартість активу. Враховуються поточні ринкові умови, попит і пропозиція, специфічні характеристики активів, що впливають на їхню вартість.

Вибір конкретного методу оцінки при купівлі корпоративних активів іншого підприємства залежить від особливостей активу, доступності інформації та мети оцінки. У низці випадків, передбачених законодавством, для визначення вартості активів потрібно проведення незалежної оцінки. Незалежна оцінка проводиться професійним оцінювачем, який має відповідну кваліфікацію та ліцензію. Результати незалежної оцінки оформляються у вигляді звіту про оцінку, який має юридичну силу та може бути використаний для обґрунтування ціни угоди купівлі-продажу бізнесу.

Джерела капіталу для придбання активів іншого бізнесу

Придбання активів іншої компанії – це багатоаспектний і юридично трудомісткий процес, при якому враховуються прийняті капітальні витрати, стратегічні пріоритети, актуальне економічне становище підприємства. При придбанні активів бізнесу належна увага приділяється визначенню каналів фінансування. Під час прийняття рішення про джерела фінансування необхідно аналізувати доступність капіталу, його вплив на структуру власного та позикового капіталу, на можливі ризики, які можуть виникнути в процесі угоди. Цей процес може відбуватися внутрішніми чи зовнішніми ресурсами.

До внутрішніх джерел належать фінансові ресурси, які компанія може витягти зі своєї поточної діяльності чи наявних активів. Серед них можна виділити:

• Власні кошти – накопичений прибуток, резервний капітал, амортизаційні відрахування й інші внутрішні фонди компанії.
• Реінвестування прибутку – частина прибутку, отриманого від діяльності бізнесу.
• Продаж непрофільних активів.

Зовнішні джерела фінансування – це фінансові ресурси, які компанія залучає ззовні. До них відносяться:

• Кредитні кошти – банківські кредити, облігаційні позики й інші форми позикового фінансування.
• Залучення інвестицій від стратегічних інвесторів, венчурних фондів чи приватних осіб.
• Оренда активів із наступним правом викупу може бути альтернативним способом придбання майна без одноразового залучення великих фінансових ресурсів.

Вибір оптимального джерела фінансування залежить від кредитної історії фірми, вартості позикових коштів, умов інвестування й інших аспектів. При визначенні джерел фінансування необхідно враховувати юридичні аспекти, пов'язані з кожним із них. Кваліфікований юрист допоможе провести due diligence, оцінити ризики та підготувати документи для оформлення угоди.

Податкові наслідки операції з купівлі активів

Придбання активів іншої організації спричиняє необхідність виконання податкових зобов'язань, що суттєво впливають на підсумкову вартість. Зупинимося на детальному аналізі ключових податків, пов'язаних із такими угодами. Корпоративний податок, що виникає під час продажу активів бізнесу, є однією з суттєвих складових податкового планування при реалізації подібних угод.

Загалом виручка від відчуження активів входить у сукупний дохід фірми і оподатковується фіскальними зборами за встановленими ставками. Однак, фіскальні наслідки цієї операції можуть зазнавати варіацій залежно від класифікації активів. Доходи, отримані від відчуження нерухомості, рухомого майна, об'єктів авторських прав, можуть спричинити сплату різних податків залежно від їх правової природи та застосовних податкових норм. Термін володіння об'єктом може впливати на можливість застосування податкових знижок і зменшення податкової бази.

У контексті майнових транзакцій, окрім податку на прибуток, важливе місце посідає ПДВ. Це фіскальне обтяження, яке впливає на консолідовану суму витрат на придбання активу, особливо коли здійснюються фінансування в особливо великих розмірах або маються на увазі активи, які належать до категорій із високим рівнем оподаткування. З юридичного погляду ПДВ – це непрямий податок, тобто входить у ціну товару/послуги. Податкова база з ПДВ визначається як вартість реалізованих активів, збільшена в сумі податку. Ставка ПДВ варіюється за юрисдикціями, де може бути здійснено правочин, а також за категоріями активів.

Під час придбання активів бізнесу стягується трансфертний податок компетентними державними відомствами чи органами місцевого самоврядування. Цей податок зазвичай вираховується у відсотковому співвідношенні від оцінної вартості активу, при цьому конкретні ставки можуть диференціюватися залежно від низки факторів:

• Регіональна приналежність.
• Класифікація активу.
• Статус сторін угоди.

Також під час реєстраційних дій може стягуватися окремий вид податку реєстрацію. Цей податок, зазвичай, передбачає покриття адміністративних витрат, пов'язаних із внесенням відповідних записів до держреєстрів, що забезпечує юридичну фіксацію та публічне повідомлення про зміну власника. Податок на реєстрацію пов'язаний із підтримкою прозорості угод із майном, сприяє захисту інтересів нового власника, надаючи йому юридично значуще підтвердження його прав на придбаний актив. Стягнення вищезгаданих податків є поширеною практикою в багатьох країнах світу і є цінним джерелом поповнення дохідної частини бюджетів різних рівнів.

При придбанні активів бізнесу є кілька стратегій, які можуть допомогти оптимізувати податкові зобов'язання:

1. Структурування угоди. Оптимізація правової та фінансової структури договірних зобов'язань може сприяти мінімізації сукупного податкового навантаження. Наприклад, шляхом сегментації угоди на окремі компоненти чи застосування різних методів оплати.
2. Імплементація фіскальних звільнень. У деяких юрисдикціях передбачені податкові кредити для інвесторів, які набувають певних категорій активів. Залежно від виду активів та умов їх придбання може бути передбачено повне або часткове звільнення від податку на прибуток, отриманий від реалізації цих активів. Застосування прискореної амортизації дозволяє зменшити податкову базу з податку майно за допомогою швидшого списання вартості активів.
3. Оптимізація структури капіталу. Використання позикового капіталу може призвести до зменшення податкових зобов'язань через відрахування процентів за кредитами з податкової бази. Залучення фінансування шляхом випуску облігацій чи інших боргових цінних паперів може бути вигіднішим із погляду оподаткування, аніж залучення капіталу шляхом емісії акцій.
4. Аудит потенційних механізмів фіскального обліку витрат. Деякі витрати на придбання активів компанії можуть бути капіталізовані й амортизуватися протягом певного періоду, що дозволяє зменшити податкове навантаження в поточному періоді. Витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням і використанням активів, можуть бути вирахувані з податкової бази, що призведе до зменшення податкових зобов'язань.

Вибір оптимальної стратегії оптимізації податкових зобов'язань під час купівлі активів має здійснюватися враховуючи конкретні обставини та положення податкового законодавства. Рекомендується отримати підтримку кваліфікованого бізнес-консультанта , щоб мати професійну допомогу.

Висновок

Будь-які інвестиційні вкладення передбачають можливість отримання прибутку, однак, з метою мінімізації потенційних збитків, вимагають укладання юридично грамотних договорів, проведення ретельного due diligence та постійного моніторингу виконання зобов'язань. Придбання активів іншої організації – процес, що потребує врахування юридичних, фіскальних, стратегічних факторів.

Консультації з профільними експертами в галузі юриспруденції дозволить виявити та розробити ефективні стратегії управління ризиками. Наша компанія надає комплексне супроводження на всіх етапах процесу придбання активів іншого бізнесу. Ми проводимо юридичну перевірку, допомагаючи оцінити активи, розробити структуру угоди, отримати дозволи та погодження, забезпечити успішну інтеграцію придбаних активів у ваш бізнес.