Форма замовлення послуги
telegram icon Зв'язатися з нами
user icon
mail icon
Контактні дані
phone icon
  • Telegram
  • WhatsApp
  • WeChat

comment icon
Відскануйте QR-код
для швидкого зв'язку в telegram
IncFine QR code
Ліквідувати компанію в Іспанії – означає ініціювати процес повного припинення її юридичного існування з одночасним виконанням усіх зобов'язань перед державою, контрагентами, власниками, персоналом. Необхідність такого кроку нерідко виникає у зв'язку зі зміною бізнес-стратегії, припиненням економічної доцільності проєкту або в результаті рішення про перенесення діяльності в іншу юрисдикцію.

При збереженні фінансової стійкості та здатності самостійно врегулювати свої боргові та договірні зобов'язання, застосовується процедура добровільної ліквідації фірми в Іспанії. Вона регулюється нормами корпоративного права, і саме про неї йтиметься в цій статті. У таких випадках закриття юрособи в Іспанії відбувається з ініціативи власників, при цьому проводиться повне врегулювання всіх внутрішніх і зовнішніх розрахунків. У ситуації, коли фірма не має можливості обслуговувати свою заборгованість, настає режим неспроможності. У цьому разі вона оголошується банкрутом — це інша правова процедура, яка регулюється окремими правовими актами.

Від правильності вибору правового механізму завершення діяльності іспанської компанії залежать юридичні наслідки для всіх залучених сторін, зокрема щодо податкових зобов'язань, можливості розподілу активів і репутаційних ризиків. Порушення встановленої законом послідовності дій при ліквідації може спричинити адміністративну та цивільно-правову відповідальність, а в низці випадків — блокування майна або відмову в наступній реєстрації нової структури. Саме тому коректна юридична стратегія при закритті компанії в Іспанії набуває ключового значення.

Ліквідації фірми в Іспанії – правова база

Правове регулювання процесу ліквідації юросіб в Іспанії ґрунтується на положеннях національного корпоративного законодавства, яке детально описує підстави, етапи та юридичні наслідки припинення діяльності комерційних структур. Центральним нормативним джерелом, який визначає процедуру добровільного припинення діяльності іспанських фірм, виступає Закон про капітальні компанії, в якому зафіксовані як матеріальні, так і процесуальні аспекти ліквідації. Аналіз положень цього акта дозволяє розмежувати принципи, які застосовуються до ТОВ та АТ, а також встановити специфіку правового режиму, пов'язаного із закінченням господарської діяльності.

Закон про капітальні компанії

Основний правовий акт, який регулює ліквідацію підприємств в Іспанії, — це Real Decreto Legislativo 1/2010, затверджений 2 липня 2010 року. Цей норматив закріплює вичерпний перелік ситуацій, при яких організація має припинити свою діяльність. Документ встановлює необхідність ухвалення рішення про розпуск на загальних зборах учасників і визначає, що до офіційного завершення процесу підприємство зберігає правосуб'єктність, але вже обмежену межами ліквідаційних дій.

У тексті закону деталізовані повноваження ліквідаторів, їх обов'язок щодо інвентаризації активів, розрахунку з кредиторами, а також підготовка остаточного фінансового звіту. Нехтування процедурами, закріпленими в цьому акті, може спричинити відмову в реєстрації припинення діяльності іспанської фірми в торговому реєстрі, а також виникнення юридичної відповідальності в осіб, які беруть участь у цьому процесі.

Поняття ліквідації

Юридично ліквідація організації у Іспанії – це фінальний етап її існування, на якому відбувається врегулювання всіх майнових і договірних зобов'язань із подальшим вилученням з офіційного реєстру. Цей процес відрізняється від тимчасового припинення діяльності чи корпоративної реорганізації, оскільки призводить до повного припинення юридичної правоздатності фірми.

З моменту набрання чинності рішення закрити бізнес в Іспанії компанія втрачає право на ведення комерційної діяльності, за винятком дій, спрямованих виключно на завершення поточних зобов'язань та розрахунків. Перехід до етапу ліквідації формує особливий правовий режим, у межах якого пріоритетом стає захист інтересів кредиторів і коректний розподіл активів між учасниками. Тільки після виконання всіх передбачених дій ліквідація може вважатися закритою, а юридична особа — анульованою з погляду правового статусу.

Основні фази ліквідації фірми в Іспанії

Процедура припинення функціонування іспанської юрособи охоплює кілька взаємозалежних кроків, кожен із яких має самостійне правове значення та регламентується нормами корпоративного законодавства. Перехід від однієї фази до іншої можливий лише за умови повного завершення попередньої, що гарантує сувору послідовність і юридичну чистоту всього процесу. Нижче наведено таблицю з описом ключових етапів ліквідації компанії в Іспанії.

Фаза

Опис

Ухвалення рішення про розпуск

Ініціювальним моментом є волевиявлення власників, оформлене у вигляді протоколу загальних зборів. На його підставі припиняється господарська активність, але зберігається юридична оболонка фірми. Таке рішення формує передумови для відкриття ліквідаційної фази, причому саме собою воно не означає юридичне закриття іспанського бізнесу. У цьому випадку встановлюється заборона на ведення комерційної діяльності за межами процедури. Причини розпуску можуть випливати з положень статуту або безпосередньо продиктовані вимогами закону, включно зі втратою економічної доцільності або неможливістю досягнення заявлених цілей.

Формальний старт процесу

Контрагенти, які контролюють структури й інші зацікавлені сторони повідомляються про ліквідацію іспанської фірми.

Збирання вимог

Приймаються претензії зацікавлених осіб, паралельно проводиться інвентаризація та складається баланс.

Розрахунки за зобов'язаннями

Виплата боргів кредиторам, держорганам й іншим особам відповідно до затвердженого ліквідаційного балансу.

Закриття рахунків

Припинення обслуговування банківських рахунків компанії після завершення всіх фінансових операцій і розрахунків.

Подання підсумкової звітності

Подання фінального документа зі зведеними даними, звіту про ліквідацію іспанського підприємства та розподіл активів для затвердження учасниками й реєстрації в реєстрі.

Остаточне припинення правосуб'єктності

Після завершення всіх розрахунків, інвентаризації та затвердження підсумкового звіту, уповноважені керівники повинні ініціювати процедуру офіційного вилучення підприємства з бази даних юросіб. Цей крок оформляється у вигляді нотаріально засвідченого документа, який надсилається до Торгового реєстру для реєстрації факту юридичного припинення діяльності іспанського підприємства. Лише після внесення відповідного запису компанія вважається анульованою, а її дані підлягають видаленню з публічної бази, що унеможливлює подальше використання корпоративної структури.

Алгоритм дій під час ліквідації іспанської компанії

Щоб ліквідувати юрособу в Іспанії, необхідно дотримуватись чіткої послідовності дій, передбачених місцевим корпоративним правом. Кожен крок спирається на встановлену нормами регламентацію та передбачає документальне оформлення. Порушення алгоритму або ігнорування процедурних вимог може призвести до відмови в реєстрації припинення діяльності підприємства в Іспанії або накладення санкцій на власників і ліквідаторів. Тому коректно збудована послідовність забезпечує правову чистоту процесу й виключає потенційні суперечки з держорганами.

1

Угода про розпуск компанії

Щоб добровільно припинити діяльність юрособи в Іспанії, потрібне попереднє затвердження відповідного рішення на рівні засновників. За наявності передбачених законом обставин керівний орган повинен ініціювати скликання загальних зборів із метою формалізації питання про розпуск і подальше відображення цього наміру в протоколі. Якщо керівні структури ухиляються від виконання цієї вимоги, скликати засідання може будь-який учасник об’єкта господарювання. У разі бездіяльності директорів чи незгоди більшості з необхідністю ліквідації іспанської фірми, зацікавлений має право звернутися з позовом до компетентного торгового суду за місцем реєстрації юрособи, що допускається в межах передбаченої законом юрисдикції.

Правові підстави для розпуску підприємства можуть випливати з положень, закріплених у його статуті, і з обставин, передбачених корпоративним законодавством. До причин ліквідації компаній в Іспанії належать:

  • ухвалення рішення про припинення діяльності підприємства на загальних зборах учасників;
  • фактичне завершення ведення основної господарської функції, закріпленої в статутній документації, зокрема випадки, коли відсутня ділова активність понад 12 місяців;
  • завершення реалізації проєкту, задля якого було засновано юрособу;
  • встановлена ​​неможливість досягнення цілей, викладених у корпоративній документації;
  • функціональна неспроможність органів управління, що унеможливлює прийняття рішень або реалізацію корпоративних процедур;
  • збитки, що призводять до зниження вартості чистих активів нижче за допустимий рівень стосовно СК, за умови, що відповідне коригування капіталу не було здійснено, і відсутня правова підстава для ініціації процедури банкрутства;
  • перевищення допустимого обсягу акцій без права голосу стосовно виплаченого капіталу, не усунене протягом 2 років із моменту порушення пропорції;
  • настання інших умов припинення діяльності бізнесу в Іспанії, прямо закріплених у статутних документах.
2

Призначення ліквідаторів

З початком ліквідаційного процесу управлінські повноваження директорів (крім окремих корпоративних форм підприємств) втрачають юридичну силу. Ці функції передаються спеціально призначеним особам, уповноваженим довести процедуру припинення діяльності фірми Іспанії до її логічного завершення. Повноваження щодо ведення справ організації переходять до ліквідаторів, які призначаються рішенням загальних зборів або відповідно до положень статуту. Якщо порядок визначення таких осіб не встановлений у внутрішніх актах, відповідне рішення ухвалюється більшістю голосів учасників, присутніх на зборах. Кількісний склад ліквідаторів не має бути парним, оскільки необхідність прийняття рішень колегіально вимагає усунення можливості голосового паритету. Діючи як єдиний орган, зовнішні керівники відповідають за дотримання всіх процедурних норм і гарантування законності на кожному етапі припинення господарської діяльності в Іспанії.

Головним завданням зазначених осіб стає закриття непогашених заборгованостей, а також запуск реалізації активів і врегулювання зобов'язань перед зовнішніми й внутрішніми суб'єктами. Протягом 3 місяців із дати набрання чинності рішення про розпуск вони мають сформувати інвентаризаційний опис і подати балансову звітність, що відображає майновий стан підприємства на дату ліквідації. Для повних товариств і структур з обмеженою відповідальністю термін складання зазначеної документації скорочується до 20 календарних днів. Ліквідатори збирають прострочені надходження, забезпечують виплати за чинними фінансовими зобов'язаннями та контролюють виконання розрахунків із контрагентами. Одночасно вони продовжують ведення бухгалтерської документації, гарантуючи її збереження й належне оформлення.

У межах покладених функцій ліквідатори зобов'язані регулярно надавати зацікавленим сторонам актуальну інформацію про перебіг процесу закриття бізнесу в Іспанії, зокрема про завершення окремих етапів і досягнення ключових ліквідаційних цілей. Зазначені представники мають право вчиняти будь-які дії від імені компанії, якщо вони прямо спрямовані на припинення її існування та відповідають правовому статусу процедури. За необхідності вони можуть брати участь у судових засіданнях, виступаючи від імені юрособи, яка ліквідується, і представляючи її інтереси в правовому полі.

Після завершення всіх дій, пов'язаних із задоволенням вимог третіх осіб і розподілом залишкового майна, зовнішні керівники готують підсумкові документи, які підлягають затвердженню на загальних зборах. До них відноситься завершальний бухгалтерський звіт, пояснювальна записка про проведені операції та схема розподілу активів між власниками часток. Фінальне зобов'язання ліквідаторів – збереження всієї ділової документації, зокрема листування й облікових реєстрів, у впорядкованому вигляді протягом не менше шести років, що відраховуються від дати останнього запису у фінансових книгах.

3

Завершальні організаційні етапи закриття іспанського бізнесу

Щоб не лише юридично, а й технічно закрити бізнес в Іспанії, потрібно врегулювати не лише фінансові, а й інші зобов'язання. Необхідно припинити трудові правовідносини, знятися з реєстраційного обліку в контролювальних органах. Спочатку необхідно документально оформити розірвання чинних контрактів зі співробітниками, працевлаштованими в компанії на момент ліквідації. Ця процедура здійснюється у визначеному порядку через інспекцію праці та структури соцзахисту, з урахуванням часових меж, визначених колективною угодою, до якої приєдналося підприємство в період своєї діяльності.

Наступною юридично значущою дією стає припинення зобов'язань щодо соціальних відрахувань на працівників, раніше оформлених за контрактом. Для цього необхідно звернутися до територіального відділення департаменту соцстрахування в провінції, у якій було зареєстровано трудову діяльність співробітників. Щоб анулювати зобов'язання, необхідно коректно оформити форми на закриття за страховими внесками.

При рішенні ліквідувати юрособу в Іспанії треба відмовитись від статусу платника податку на економічну активність. І тому надсилається повідомлення в фіскальне управління, що відображає факт втрати підприємницької правоздатності. Це повідомлення має бути направлене до компетентної служби не пізніше одного місяця з моменту офіційного припинення діяльності юрособи в Іспанії, зафіксованої в публічних актах.

Якщо засновник вів діяльність через спеціальний режим, призначений для приватних підприємців, буде потрібна додаткова дія зі зняття з обліку у відповідному реєстрі. Ця процедура проводиться в управлінні соцстрахування протягом шести днів із дати завершення комерційної діяльності в Іспанії. Тільки при належному виконанні всіх описаних операцій процедура ліквідації може вважатися завершеною, а компанія повністю вилученою з обігу.

4

Реєстрація факту ліквідації іспанської компанії

Завершення процедури ліквідації організації в Іспанії вимагає обов'язкової фіксації цієї події в офіційній системі корпоративного обліку, що діє на рівні відповідного адміністративного округу. Реєстраційні дії здійснюються в Торговому реєстрі провінції за місцезнаходженням юрособи, яка ліквідовується. Як підстава для внесення відомостей використовується нотаріально засвідчений акт, який відображає рішення про припинення діяльності підприємства в Іспанії та схвалення підсумкового ліквідаційного балансу.

Документ, що підлягає реєстрації, повинен містити повний фінансовий висновок за підсумками ліквідації, складений за встановленими нормами. Крім зведених бухгалтерських даних, до нього вноситься інформація про кожного учасника та розмір коштів, які підлягають передаванню в його розпорядження після завершення всіх розрахунків. Вказівка ​​цих відомостей – це правове підтвердження розподілу залишкових активів і фіксація остаточного майнового стану сторін, які брали участь у корпоративній структурі.

Після внесення даних до системи Торгового реєстру розміщується повідомлення в офіційному бюлетені цього органу (BORME). Публікація виконує функцію відкритого інформування та забезпечує правову транспарентність процедури. Цей крок є невід'ємною умовою юридичної завершеності ліквідації іспанської компанії та вилучення її з публічного правового поля.

Contact us icon
Хочете проконсультуватися?

Зв'яжіться з нашими експертами й отримайте відповіді на Ваші запитання.

Юридичні наслідки ліквідації іспанської фірми

Офіційне припинення діяльності юрособи в Іспанії спричиняє низку наслідків, що охоплюють як внутрішні корпоративні аспекти, так і відносини із зовнішніми структурами. Після завершення ліквідації організація втрачає правоздатність, а її ідентифікаційні дані вилучаються з державних і професійних реєстрів. Це означає неможливість укладання нових угод, участі в торгах, володіння активами чи відкриття банківських рахунків від імені вже неіснуючої структури. Усі правомочності за поданням фірми анулюються, а співвласники та призначені особи втрачають повноваження діяти від імені юридичної особи.

Вичерпання правосуб'єктності

З внесенням запису про ліквідацію іспанської фірми до Торгового реєстру вона втрачає можливість діяти як самостійний суб'єкт права. З цього моменту організація не може бути стороною в цивільно-правових чи адміністративних відносинах, за винятком випадків, коли в межах судового розгляду необхідно врегулювати невраховані раніше зобов'язання. Представляти інтереси такої організації можуть лише особи, які спеціально уповноважені на завершення відповідних юридичних процедур, пов'язаних із залишковими питаннями. Усі раніше видані довіреності припиняють свою дію, якщо у них не зазначено інше.

Відповідальність власників і ліквідаторів

Після завершення організаційних процесів припинення діяльності бізнесу в Іспанії та затвердження підсумкового звіту може початися період, протягом якого власники та ліквідатори відповідають за дії, що спричинили порушення зобов'язань перед третіми особами. Вона не завжди припиняється автоматично і може зберігатись у межах терміну позовної давності. У разі, якщо в процесі ліквідації іспанської юрособи були допущені помилки, або зобов'язання перед держорганами чи контрагентами залишилися невиконаними, відповідні особи можуть бути притягнуті до відповідальності як в адміністративному, так і в цивільному порядку.

Фінансово-податкові наслідки

Закриття іспанської компанії вимагає повного розрахунку за фіскальними зобов'язаннями, зокрема подання остаточних декларацій, сплату зборів і завершення взаємодії з контролювальними органами. При цьому вилучення з податкових реєстрів не звільняє від можливих подальших перевірок за минулі періоди, якщо буде виявлено, що розрахунки зроблені з порушеннями. Фінансові наслідки торкаються і власників, якщо в процесі розподілу майна вони отримали виплати, що суперечать черговості чи обсягу, передбаченому чинним законодавством.

Припинення трудових відносин

Ліквідація фірми в Іспанії передбачає завершення всіх контрактів із працівниками. Однак трудові відносини можуть бути визнані припиненими лише за умови дотримання встановлених правил звільнення, розрахунків із заробітної плати та компенсацій. У разі порушень у цій частині колишні співробітники мають право вимагати відновлення своїх прав у судовому порядку навіть після остаточної ліквідації роботодавця, а відповідальність може бути покладена на осіб, які відповідали за завершення трудових відносин.

Вилучення з публічних реєстрів

Після завершення всіх етапів завершення діяльності бізнесу в Іспанії та реєстрації відповідного акту в провінційному Торговому реєстрі інформація про компанію видаляється з єдиної системи юридичних осіб. З цього моменту дані про фірму стають архівними, а її найменування звільняється для використання іншими суб'єктами. Вилучення з реєстрів підтверджує завершення корпоративної історії компанії та фіксує неможливість поновлення її функціонування без повторної реєстрації.

Висновок

Ліквідувати компанію в Іспанії – це не лише формально виконати всі передбачені законом дії. Потрібний ретельний контроль юридичної коректності кожного рішення, ухваленого в межах процедури. Порушення встановленої послідовності, а також неповне виконання обов'язків перед фіскальними органами, контрагентами чи держструктурами може мати відстрочені правові наслідки, зокрема відмову в реєстрації припинення діяльності. За наявності іноземних засновників чи транскордонних активів правова складність суттєво зростає. Необхідне застосування міжнародних стандартів у частині документообігу й взаємодії з юрисдикціями, залученими до корпоративної структури.

Надійна правова підтримка на всіх етапах скасування бізнесу дозволяє мінімізувати ризики, забезпечити безперешкодний захист інтересів учасників і гарантувати визнання ліквідації. Включення професійних консультантів у процес закриття фірми в Іспанії дозволяє заздалегідь виявити можливі зони правової невизначеності та побудувати стратегію з максимальною точністю, що особливо актуально в умовах багаторівневої власності й участі закордонних інвесторів.