Метод альтернативного вирішення спорів — медіація онлайн — це гнучка та економічна форма розв’язання спорів. Компанії з різних куточків світу щодня укладають комерційні контракти, беруть участь в інвестиційних проєктах, укладають угоди щодо постачання товарів і надання послуг. Однак разом з розширенням взаємодії між суб’єктами міжнародної торгівлі та бізнесу зростає й кількість спорів. Ці спори часто стосуються не лише суми зобов’язань, а й відмінностей у правових системах, культурних підходах, мовах і методах ведення бізнесу. У таких умовах традиційні механізми врегулювання конфліктів, як державні суди або міжнародний арбітраж, не завжди є ефективними. На тлі цих викликів особливого значення набуває альтернативний спосіб врегулювання спорів — онлайн-медіація.
Поняття та сутність онлайн-медіації
Медіація — метод альтернативного вирішення спорів (Alternative Dispute Resolution, ADR), за якого сторони конфлікту за допомогою нейтрального посередника — медіатора — прагнуть знайти взаємоприйнятне рішення. На відміну від судів і арбітражів, медіатор не приймає рішення та не нав’язує його сторонам. Його завдання — спрямовувати діалог, допомагати виявляти інтереси сторін і сприяти конструктивному спілкуванню.
Вирішення міжнародних спорів за допомогою онлайн-медіації — це сучасний різновид посередництва, при якому взаємодія між сторонами та медіатором здійснюється за допомогою цифрових технологій: відеоконференцій, чатів, спеціалізованих ODR-платформ (Online Dispute Resolution). На відміну від класичної очної медіації, онлайн-формат дозволяє проводити сесії дистанційно, незалежно від фізичного розташування учасників. Це діє особливо актуально в міжнародних спорах, де сторони можуть перебувати в різних часових поясах, країнах і правових системах. Попри зміни у формі, принципи медіації залишаються незмінними: добровільність участі, нейтральність медіатора, конфіденційність процесу та спрямованість на досягнення взаємовигідної угоди.
Онлайн-медіація у міжнародних спорах
На міжнародному рівні розв’язання спорів за допомогою онлайн-медіації здобуло увагу завдяки активній діяльності ключових міжнародних організацій, таких як: Комісія ООН з права міжнародної торгівлі (UNCITRAL), Міжнародна торговельна палата (ICC), Світовий банк, Європейська комісія, а також Міжнародний інститут уніфікації приватного права (UNIDROIT). Їхні зусилля були спрямовані не лише на визнання медіації як ефективного інструменту альтернативного вирішення спорів, а також на формування стабільної правової та інституційної бази, застосовної у транскордонних контекстах.
Ці організації розробили рекомендації, спрямовані на стандартизацію підходів до врегулювання спорів через онлайн-медіацію та забезпечення правової визначеності. Важливим кроком стало ухвалення Сінгапурської конвенції 2019 року, яка створила правовий механізм для визнання та виконання таких угод у міжнародному середовищі.
В умовах цифровізації торгівлі та глобалізації бізнес-процесів онлайн-медіація в міжнародних комерційних спорах дозволяє учасникам з різних країн ефективно взаємодіяти, тому зростає інтерес до створення механізмів, що забезпечують юридичну силу медіативних угод, укладених у цифровому форматі, а також процесуальних гарантій, пов’язаних з їхнім застосуванням. Нижче подано роз’яснення щодо регулювання онлайн-медіації в різних країнах світу.
Це країна, де активно застосовують онлайн-медіацію у комерційних спорах та трудових конфліктах. Тут функціонує розвинена інфраструктура приватних та державних платформ, таких як-от: Modria, Mediate.com, VirtualCourthouse.com. Онлайн-медіація в США часто застосовується для розгляду малих позовів, вирішення спорів між споживачами та постачальниками, а також у питаннях інтелектуальної власності.
Вирішення спорів онлайн у США вирізняється високим рівнем децентралізації: у кожному штаті можуть діяти власні стандарти медіації, проте спільним залишається акцент на добровільність, конфіденційність та нейтральність медіатора. Багато судів уже передбачають обов’язкову спробу медіації в рамках судового провадження до початку повноцінного розгляду, і все частіше такі медіації відбуваються в онлайн-форматі.
Ця країна також демонструє високий рівень впровадження онлайн-медіації, особливо в контексті реалізації реформи цивільного судочинства, спрямованої на цифровізацію процесів. Міністерство юстиції активно розвиває ініціативу зі створення Online Dispute Resolution (ODR), включаючи її до реформи цивільного судочинства. Онлайн-медіація у Великій Британії широко застосовується у спорах щодо прав споживачів та орендних відносин.
Британська практика робить акцент на формуванні професійного корпусу медіаторів, які мають не лише правову, а й психологічну підготовку. У країні активно функціонують такі платформи, як CEDR (Centre for Effective Dispute Resolution) та eBay Resolution Center, остання особливо актуальна у транскордонній електронній комерції.
Онлайн-медіація в Сінгапурі розвивається стрімкими темпами, що дозволило цій юрисдикції посісти провідні позиції серед країн Азії. Тут діє Singapore International Mediation Centre (SIMC), який надає доступ до онлайн-вирішення міжнародних комерційних спорів. Платформа пропонує гнучкий підхід, що дозволяє сторонам обирати як медіатора, так і формат взаємодії — гібридний, асинхронний або повністю віддалений. Сінгапур також співпрацює з Maxwell Chambers, що робить країну потужним центром юридичних послуг у Південно-Східній Азії.
Уряд активно просуває онлайн-медіацію в Гонконзі. Наприклад, Department of Justice та Hong Kong Mediation Council створюють цифрові платформи, розробляють правила та стандарти онлайн-практики. Програми субсидій та навчання медіаторів є частиною державної стратегії розвитку сектору. У Гонконзі функціонують локальні та міжнародні онлайн-платформи для медіації, зокрема:
- eBRAM (Electronic Business Related Arbitration and Mediation).
- HKMC (Hong Kong Mediation Centre) онлайн-сервіси.
- APEC ODR Collaborative Framework (для трансграничних спорів).
Ці платформи забезпечують безпечну передачу даних, цифрову ідентифікацію учасників, підтримку кількох мов, запис переговорів та управління документообігом.
Онлайн-медіація в ЄС визнана ефективним інструментом захисту прав споживачів і трансграничної торгівлі. Було внесено зміни до Регламенту (ЄС) № 524/2013 та Директиви 2013/11/ЄС, які стали основою для впровадження системи онлайн-вирішення спорів у ЄС. Суть реформи полягає у створенні механізму, який дозволяє громадянам та компаніям ЄС вирішувати спори, що виникають у процесі інтернет-торгівлі, без звернення до суду. Це не лише прискорює процес і знижує його вартість, а й робить врегулювання конфліктів більш доступним для всіх сторін.
Директива 2013/11/ЄС охоплює всі договірні спори між фізичною особою, яка є споживачем, та продавцем або постачальником послуг, зареєстрованим на території однієї з держав ЄС. Ключовою особливістю цієї директиви є акцент на використанні інститутів альтернативного вирішення спорів, які покликані забезпечувати швидкий, справедливий і нейтральний розгляд скарг. Такі суб’єкти можуть бути як державними, так і приватними організаціями, визнаними відповідними національними органами.
Було запущено спеціалізовану платформу Online Dispute Resolution Platform, створену Європейською комісією для врегулювання спорів між споживачами та онлайн-продавцями. Платформа становить інтерес для малого та середнього бізнесу, який, як правило, має обмежені ресурси та не може дозволити собі досить дорогі судові процеси. Вона доступна всіма офіційними мовами ЄС і забезпечує зручний інтерфейс для подання скарги.
Онлайн-медіація в Австралії активно застосовується у сфері трудових, споживчих і комерційних спорів. Існують спеціалізовані онлайн-платформи, такі як ADRAC (Australian Dispute Resolution Advisory Council) та Fair Work Commission, які забезпечують онлайн-доступ до медіаторів. Законодавство Австралії визнає медіативні угоди як юридично обов’язкові документи за умови дотримання певних вимог. Уряд інвестує у розробку інноваційних рішень у сфері цифрового правосуддя, підтримуючи ініціативи зі створення єдиного цифрового середовища для врегулювання спорів.
Практика демонструє, що онлайн-медіація успішно застосовується в міжнародній торгівлі, у спорах між транснаціональними корпораціями, інвестиційних конфліктах та при врегулюванні транскордонних договірних зобов’язань. Світові арбітражні та правові центри (такі як ICC, LCIA, WIPO) пропонують онлайн-послуги медіації для своїх клієнтів.
Переваги онлайн-медіації у міжнародних спорах
Онлайн-медіація як спосіб розв’язання спорів має низку унікальних переваг, особливо в міжнародному контексті. Це – доступність, швидкість, економія витрат, конфіденційність, гнучкість процедур та можливість врахування культурних відмінностей сторін. У трансграничному середовищі врегулювання міжнародного спору за допомогою онлайн-медіації забезпечує те, що важко реалізувати в суді: можливість вибору мови спілкування, зручного графіка та дистанційного доступу до процедур.
Однак метод альтернативного врегулювання спорів — медіація онлайн характеризується певними викликами. По-перше, правові відмінності між країнами, зокрема щодо визнання та виконання медіативних угод. По-друге, питання безпеки, захисту персональних даних та збереження конфіденційності в онлайн-середовищі. По-третє, відсутність єдиних стандартів кваліфікації онлайн-медіаторів та критеріїв допустимості доказів.
Крім того, розв’язання спору через онлайн-медіацію має здійснюватися з урахуванням культурних особливостей учасників. Онлайн-комунікація може обмежувати невербальні сигнали, які важливі для встановлення довіри. Тому ефективна онлайн-медіація вимагає високого рівня підготовки медіаторів, уміння керувати конфліктом у цифровому середовищі та застосовувати міжкультурну комунікацію.
- Комерційні спори за контрактами між компаніями з різних юрисдикцій (щодо невиконання договорів постачання у сфері логістики, IT-послуг, маркетплейсів, експорту та імпорту або щодо незгоди з умовами оплати, термінами постачання, якістю товарів чи наданих послуг).
- Транснаціональні трудові спори (між міжнародними корпораціями та працівниками, які працюють дистанційно з інших держав).
- Інвестиційні конфлікти (між іноземними інвесторами та державними органами щодо умов реалізації проєктів, оподаткування, відчуження майна, змін нормативно-правової бази).
- Спори на платформах електронної комерції (скарги покупців щодо якості товару, умов повернення, недоставлення або невідповідності опису, а також конфлікти між платформами та продавцями щодо блокування акаунтів, комісій або логістики).
- Спори у сфері транскордонної інтелектуальної власності (порушення авторських прав, ліцензій, торговельних марок між компаніями з різних країн або незгода щодо умов використання контенту, програмного забезпечення чи технологій).
- Конфлікти між учасниками міжнародних стартапів і співзасновниками (щодо розподілу часток, управління проєктом, виходу партнерів з бізнесу, розподілу прибутку, використання інтелектуальної власності, розробленої міжнародною командою).
- Фінансові та платіжні спори між клієнтами та фінтех-компаніями (щодо затримок або блокування транскордонних платежів, повернення коштів, конфліктів з криптовалютними платформами, краудфандинговими сервісами).
Процес віртуальної медіації: технологічні аспекти
Розвиток технологій став фундаментом для утвердження онлайн-медіації як окремого методу вирішення спорів. Наразі існує багато платформ, спеціально призначених для позасудового врегулювання спорів через онлайн-медіацію, які пропонують набір функцій для медіаторів, зокрема електронні кабінети сторін, захищені чати, інструменти для обміну документами та ведення протоколів.
Особливу роль відіграє штучний інтелект (AI). Сучасні рішення дозволяють застосовувати AI для попереднього аналізу спору, виявлення точок конфлікту, а також для підготовки аналітичних звітів для медіатора. Це економить час і підвищує якість підготовки до сесій.
Зв'яжіться з нашими експертами й отримайте відповіді на Ваші запитання.
Етапи проведення онлайн-медіації
Процес онлайн-медіації у міжнародних спорах структурований і складається з кількох етапів.
- Підготовка сторін і вибір платформи. На цьому етапі сторони визначають формат взаємодії, узгоджують платформу, встановлюють технічні параметри (час сесій, мови, документи).
- Призначення медіатора та встановлення процедур. Сторони обирають медіатора, який володіє не лише професійними знаннями, а й компетентний в онлайн-комунікаціях. Укладається угода, визначаються правила поведінки, ролі учасників та процедури.
- Проведення сесій. Медіатор організовує відеозустрічі або чати, у яких допомагає сторонам ідентифікувати інтереси та сфокусуватися на розв’язанні.
- Досягнення угоди та її фіксація. Якщо сторони доходять до компромісу, медіатор допомагає сформулювати текст угоди, який може бути підписаний в електронному вигляді та, за необхідності, поданий до суду або державного органу для підтвердження. У країнах, які ратифікували Сінгапурську конвенцію, така угода підлягає примусовому виконанню.
Вирішення спорів шляхом онлайн-медіації: перспективи розвитку
Перехід до цифрового формату розв’язання конфліктів стає особливо актуальним на тлі стрімкого зростання онлайн-комерції, транскордонних транзакцій та глобальної мобільності користувачів. У результаті все більше країн розробляють і впроваджують платформи для врегулювання спорів онлайн.
Міжнародні організації не залишаються осторонь цього процесу. ВТО, ЮНСІТРАЛ, а також ICC активно просувають ідеї онлайн-медіації як інструменту, що сприяє сталому розвитку. У центрі уваги — розширення доступу до правосуддя, особливо в країнах, що розвиваються, де суб’єкти стикаються з численними адміністративними та економічними перешкодами при зверненні до суду. З’явилися спеціалізовані онлайн-платформи (наприклад, eBRAM, Immediation, EUIPO Mediation Centre), які пропонують професійні послуги онлайн-медіації з дотриманням міжнародних стандартів.
Однак поширення альтернативного врегулювання спорів через онлайн-медіацію пов’язане з певними труднощами. Зокрема через нерівномірність цифрової трансформації в різних регіонах світу. У тих регіонах, де доступ до інтернету обмежений, а цифрова грамотність залишається на низькому рівні, такі сервіси можуть бути поза досяжністю. Крім того, виникає питання довіри до онлайн-середовища, особливо у випадках, пов’язаних з конфіденційною інформацією. Юридичний захист даних, забезпечення автентифікації сторін та гарантії дотримання угод — усе це потребує уважного врегулювання на законодавчому рівні.
Висновок
Онлайн-медіація для врегулювання комерційних спорів — це ефективний інструмент сучасної правової практики. Вона поєднує принципи ADR з перевагами цифрових технологій, що дозволяє бізнесу швидко, недорого та ефективно розв’язувати міжнародні спори.
Для юристів і компаній важливо не лише розуміти суть онлайн-медіації, а й опановувати її практичні інструменти, брати участь у формуванні відповідних процедур, а також інтегрувати її в політику управління ризиками та договірну діяльність. Для держав розв’язання спорів за допомогою медіації онлайн відкриває шлях до зменшення навантаження на судову систему та покращення інвестиційного клімату.
Розвиток нормативної бази, технічна стандартизація, міжнародне співробітництво та інвестиції в цифрову інфраструктуру дозволять цьому методу стати невіддільною частиною глобальної системи вирішення спорів. Наша команда експертів пропонує допомогу у питанні, як врегулювати спір у процесі медіації через віддалені канали зв’язку (онлайн).
