Отримання EMI-ліцензії в Таїланді

Розуміння порядку отримання ліцензії EMI в Таїланді має ключове значення для підприємців, які розглядають вихід на ринок Південно-Східної Азії. У цьому огляді розглядаються основні аспекти: економічні переваги країни, особливості правового регулювання, доступні категорії ліцензій та вимоги до розміру статутного капіталу. Окремий розділ присвячено процедурі подання заяви, строкам її розгляду, а також податковим умовам для компаній, що працюють у сфері електронних розрахунків.

Нормативне регулювання у сфері ліцензування EMI в Таїланді

Основою регулювання у сфері ліцензій EMI в Таїланді є Закон про платіжні послуги (Payment Systems Act B.E. 2560). Цей документ запровадив єдині правила для всіх учасників фінтех-ринку та закріпив вимоги до компаній, які випускають електронні гроші або надають сервіси з обробки платежів. Для бізнесу це означає прозорість і передбачуваність: процедури ліцензування детально прописані, а нагляд покладено на Банк Таїланду та Міністерство фінансів. У такій системі інвестори можуть заздалегідь оцінити ризики та планувати стратегію виходу на ринок.

Компанії, які планують отримати EMI-ліцензію в Таїланді, мають враховувати, що ліцензія не видається автоматично. Перед початком діяльності заявник зобов’язаний продемонструвати відповідність корпоративним, фінансовим і технічним стандартам. Регулятор вимагає, щоб установчі документи містили опис послуг, пов’язаних з електронними грошима, а структура управління включала відповідальних за комплаєнс. 

Юридичне регулювання EMI у Таїланді базується на принципах прозорості. Регулятор вимагає регулярної звітності, впровадження систем боротьби з легалізацією незаконних коштів і дотримання правил кібербезпеки. При цьому компанії зобов’язані вести внутрішній контроль та зберігати записи про транзакції, що дозволяє державі контролювати грошові потоки. Це робить сектор стійкішим і знижує ризики для споживачів.

Важливим інструментом для бізнесу є ліцензія платіжного оператора у Таїланді. Вона надає право діяти як посередник між клієнтами та торговими майданчиками, надавати сервіси еквайрингу та здійснювати масові платежі. Така ліцензія є запитуваною серед великих e-commerce компаній, які прагнуть контролювати власні платіжні процеси. Для іноземних учасників отримання статусу платіжного оператора є способом закріпитися на ринку та привернути увагу міжнародних партнерів.

Під час розгляду клопотання про створення компанії для отримання EMI-дозволу у Таїланді наглядовий орган здійснює перевірку правового статусу заявника. Дозвіл може отримати як місцева юридична особа, так і іноземна компанія, яка зареєструвала дочірню структуру. Однією з обов’язкових умов є наявність директора-резидента Таїланду. Це приписання зумовлене необхідністю забезпечення нагляду та взаємодії з уповноваженими органами на території держави.

Слід враховувати, що параметри оформлення ліцензії EMI у Таїланді варіюються залежно від специфіки послуг, що надаються. Для деяких категорій встановлено підвищені вимоги до розміру капіталу, для інших – посилені перевірки технічної інфраструктури. У будь-якому разі компанія повинна підтвердити технічну готовність до роботи та наявність заходів із захисту прав споживачів.

Організація, що має намір оформлювати дозвіл EMI у Таїланді, повинна виходити з того, що такий допуск не є одноразовою процедурою. Це тривале регуляторне зобов’язання, яке вимагає постійного дотримання встановлених правил. Контроль зберігається і після її видачі: Банк Таїланду має право проводити перевірки, вимагати усунення порушень та призупиняти діяльність у разі серйозних ризиків. Для бізнесу це означає необхідність постійно підтримувати високий рівень комплаєнсу, і саме ця умова забезпечує довіру до юрисдикції з боку міжнародних інвесторів.

Види дозволів: ліцензія електронних грошей (EMI license) у Таїланді

У Таїланді діє єдина ліцензія електронних грошей (EMI license), що регулюється Законом про платіжні системи (Payment Systems Act B.E. 2560). Контроль діяльності здійснює Центральний банк Таїланду, який формулює вимоги до організаційної моделі, фінансової надійності та системи внутрішнього нагляду.

Вказаний дозвіл надає компаніям можливість здійснювати емісію та обслуговування цифрових засобів, інтегрувати їх у мобільні платформи та надавати користувачам безпечні інструменти для здійснення платежів. На практиці цей механізм має попит серед фінтех-компаній на стадії зростання. Також ним користуються транснаціональні групи, які прагнуть посилити свою присутність на ринках Південно-Східної Азії.

Отримання дозволу EMI у Таїланді надає організації такі права:

• емітувати та адмініструвати цифрові гаманці (e-wallets) для індивідуальних та корпоративних клієнтів;
• надавати користувачам послуги зберігання та використання цифрових грошей;
• випускати передплачені картки для розрахунків і переказів;
• виконувати внутрішні та міжнародні перекази коштів;
• інтегрувати розрахункові модулі в мобільні додатки та цифрові екосистеми.

Варто підкреслити, що дозвіл EMI у Таїланді має єдиний тип. Класифікація за видами послуг не застосовується. У разі наміру здійснювати Merchant Acquiring, агентське супроводження приймання коштів або агрегування грошових потоків для marketplaces потрібні окремі ліцензії. Ці допуски видаються на основі тієї ж нормативної бази, однак до EMI не належать.

Для бізнесу цей статус є стратегічним інструментом: він забезпечує довіру з боку банків і клієнтів, відкриває можливість інтеграції в міжнародні платіжні системи та знижує регуляторні ризики.

Фінансові вимоги до осіб, які планують отримати EMI-ліцензію у Таїланді

Основним критерієм доступу на ринок є мінімальний статутний капітал для EMI-дозволу у Таїланді. Наглядовий орган визначає точні мінімальні показники, що залежать від виду надаваних сервісів. Такий підхід формує фільтр, що відокремлює компанії з довгостроковими планами та стійкою бізнес-моделлю від проєктів, які не готові до фінансових ризиків. У результаті ринок отримує лише тих гравців, які можуть гарантувати захист інтересів клієнтів.

Коли йдеться про розмір інвестицій, важливо враховувати відмінності між напрямками. Наприклад, капітал для ліцензії e-payment у Таїланді вищий у компаній, які випускають електронні гроші або займаються процесингом карт, ніж у тих, хто обмежується послугами приймання платежів. Чим більшим є потенційне навантаження на систему, тим вищі вимоги до фінансових резервів. Це логічно, оскільки саме капітал слугує гарантією повернення коштів користувачам у разі форс-мажорних обставин.

Усі фінансові вимоги для ліцензії EMI в Таїланді прописані в підзаконних актах Банку Таїланду та доводяться до заявників вже на етапі консультацій. Власник майбутньої компанії повинен не лише підтвердити наявність коштів на банківському рахунку, а також продемонструвати їх фактичне внесення до капіталу. Перевірка проводиться під час подання заявки, що виключає ситуації, коли капітал існує лише «на папері».

Наведені показники свідчать, що для організацій, які мають намір вести масштабну діяльність, отримання статусу пов’язане зі значними фінансовими витратами. Заздалегідь необхідно оцінити не лише розмір статутного капіталу, а зокрема супутні витрати — гонорари юридичним консультантам, підготовку та збір документації, а також розгортання та налаштування внутрішніх ІТ-платформ. Компанії, що мають намір отримати у Таїланді ліцензію EMI, зобов’язані підтвердити наявність достатніх власних коштів та довести законність джерел фінансування. Наглядовий орган вимагає повної прозорості. Неприпустимо використовувати гроші невизначеного походження. Також виключаються фінансові ресурси, пов’язані з тіньовими схемами. Для заявників це означає обов’язковий аудит та підготовку фінансової звітності, що підтверджує законність активів.

Для іноземних інвесторів, зацікавлених в оформленні EMI-ліцензії у Таїланді, фінансові зобов’язання є обґрунтованими. Встановлені мінімальні пороги значно нижчі, ніж у низці європейських країн, проте водночас формують високий рівень довіри з боку користувачів. Компанії отримують доступ до ринку з мільйонами користувачів та стабільною банківською системою, що компенсує початкові витрати.

Закон передбачає, що ліцензування фінтех-компанії у Таїланді можливе лише за умови дотримання всіх вимог щодо капіталізації. Порушення цих правил призводить до відмови у видачі ліцензії, а у разі подальших порушень — до відкликання вже отриманого дозволу. Тому багато підприємців розглядають внесення капіталу не як формальність, а як стратегічний елемент сталості бізнесу.

Процедура EMI-ліцензування у Таїланді 

Для інвесторів та підприємців, які мають намір вийти на сектор цифрових розрахунків, важливим є прозорий порядок отримання EMI-ліцензії у Таїланді. На відміну від юрисдикцій, де процес може бути нечітким, тут етапи закріплені нормативно. Компанії розуміють, що кожен етап має свої вимоги, тому заздалегідь готують документацію, щоб уникнути затримок.

Процес отримання ліцензії e-payment у Таїланді регулюється Банком Таїланду. Регулятор не лише перевіряє відповідність капіталу та структурі компанії, а й вимагає підтвердження технічної готовності систем. Це стосується інформаційної безпеки, захисту даних та здатності забезпечувати безперебійне проведення платежів.

Окремий акцент робиться на такому аспекті, як документація для отримання EMI-ліцензії у Таїланді. Кандидат зобов’язаний подати установчі документи організації, бухгалтерську звітність, опис комерційної моделі, а також технічні матеріали щодо IT-систем. Додатково до комплекту включається опис процедур відповідності вимогам та механізму внутрішнього контролю. Ці матеріали формують у регулятора повне уявлення про те, наскільки заявник готовий до роботи. Помилки або неповні відомості можуть призвести до повернення пакета, що спричинить втрату часу та додаткових ресурсів. Тому багато інвесторів залучають юридичних консультантів, які організовують процес подання документів і перевіряють правильність оформлення всіх додатків.

Заявникам, які мають намір отримати дозвіл EMI у Таїланді, слід пройти таку послідовність дій:

1. Початкова консультація з регулятором — центральним банком країни — щодо моделі діяльності та переліку послуг.
2. Розробка плану розвитку компанії та фінансових прогнозів.
3. Підготовка правової та технологічної документації.
4. Подання клопотання про отримання дозволу EMI до уповноваженого органу у Таїланді.
5. Розгляд поданого досьє та можливі запити на надання уточнень.
6. Отримання правового схвалення та запуск діяльності протягом року.

Цей перелік відображає структуру, проте у кожному випадку нюанси можуть відрізнятися. Наприклад, для міжнародних компаній додаються етапи, пов’язані з підтвердженням законності походження капіталу та розкриттям інформації про акціонерів.

Важливим залишається сам процес ліцензування фінтех-компанії у Таїланді. Він передбачає не лише перевірку документів, а й оцінку систем управління ризиками. Банк Таїланду аналізує, наскільки стійкими є механізми протидії легалізації злочинних коштів. За необхідності регулятор проводить зустріч із заявником для обговорення бізнес-моделі та способів її інтеграції до національної платіжної системи.

Для іноземних учасників, які планують працювати в регіоні, ліцензія є підтвердженням прозорості. Отримання дозволу EMI для іноземних інвесторів у Таїланді дає змогу закріпити стійке положення в діловому середовищі країни. До того ж це спрощує встановлення робочих відносин з кредитними установами, які діють на території королівства.

Хочете проконсультуватися?

Зв'яжіться з нашими експертами й отримайте відповіді на Ваші запитання.

Замовити консультацію

Оподаткування компаній з EMI-ліцензією у Таїланді

Рішення відкрити платіжну компанію у Таїланді пов’язане не лише з отриманням ліцензії, а й із формуванням податкової стратегії. Для інвесторів важливо розуміти, які зобов’язання очікують їхній бізнес після виходу на ринок. Країна пропонує зрозумілий та відносно передбачуваний режим оподаткування, який формується на основі корпоративних податків, непрямих зборів та спеціальних вимог для фінансового сектору.

Перше, на що звертають увагу, — це податки для EMI-компаній у Таїланді. Загальна система оподаткування є однаковою для більшості юридичних осіб, включно з фінтех-операторами. Однак специфіка діяльності накладає додаткові зобов’язання щодо звітності та контролю за рухом грошових потоків. Для організацій, що оперують клієнтськими активами, фіскальні органи вимагають детальне підтвердження кожної транзакції, щоб мінімізувати ймовірність неправомірного використання капіталу.

Податкова система для фінтех-структур у Таїланді передбачає корпоративний податок, податок на додану вартість та податок на доходи при розподілі дивідендів. Фінтех-бізнес, що має ліцензію, зобов’язаний дотримуватися цих правил у повному обсязі. Однак держава передбачає певні пільги для компаній, які працюють у рамках цифрової економіки та впроваджують інноваційні рішення.

Для інвесторів, які вирішили отримати EMI-ліцензію в Таїланді, ключовим орієнтиром залишається корпоративний податок. Він стягується з чистого прибутку й застосовується до всіх зареєстрованих юридичних осіб. При цьому діють порогові ставки, які дають змогу середнім і малим компаніям зменшувати податкове навантаження. Ця система стимулює розвиток нових учасників і полегшує їх адаптацію на ринку.

Застосування цих ставок означає, що за належної структури витрат компанія може ефективно розподіляти податкове навантаження. Крім того, в окремих випадках допускається застосування угод про уникнення подвійного оподаткування, що має особливе значення для транснаціональних корпорацій.

Для операторів, які прагнуть отримати ліцензію на платіжний бізнес у Таїланді, актуальним питанням залишається ПДВ. Більшість операцій з надання послуг оподатковуються податком на додану вартість. Однак існують винятки, зокрема для окремих категорій банківських та фінансових послуг. Тому при розробці бізнес-моделі слід заздалегідь уточнювати, як класифікується кожна операція.

Міжнародні інвестори, які вирішили отримати ліцензію EMI у Таїланді, розглядають податкову систему як чинник передбачуваності. Прозорі правила дозволяють будувати довгострокові плани, а помірні ставки роблять юрисдикцію конкурентоспроможною в регіоні. На відміну від деяких сусідніх країн, де податкове навантаження вище або правила нестабільні, Таїланд зберігає баланс між інтересами держави та бізнесу.

Висновок

Для іноземних інвесторів звернення за ліцензією EMI у Таїланді відкриває можливість вийти на наростальний з великою швидкістю ринок країн Південно-Східної Азії. Наявність такого дозволу формує високий рівень довіри з боку кредитних організацій, ділових партнерів та кінцевих споживачів. Документ надає право офіційно надавати широкий перелік фінансових послуг. В умовах глобальної конкуренції наявність статусу, виданого Банком Таїланду та Міністерством фінансів, стає не просто юридичною формальністю, а інструментом стратегічного розвитку.

Компанії, які обирають оформлення ліцензії EMI у Таїланді, отримують не лише право працювати в межах локального законодавства, а також можливість інтеграції в міжнародні платіжні системи. Чіткі правила, зрозуміла податкова система та підтримка консалтингових експертів роблять юрисдикцію привабливою як для стартапів, так і для великих корпорацій. Все це свідчить про те, що Таїланд стає одним з ключових центрів для фінтех-бізнесу в регіоні.