Отримання візи цифрового кочівника в Туреччині — офіційні правила та можливості

Отримати візу цифрового кочівника в Туреччині сьогодні прагнуть тисячі фахівців, які працюють онлайн. Ця нова імміграційна програма Туреччини з’явилася як відповідь на глобальні зміни на ринку праці. Світ переходить на дистанційну зайнятість, і держава вирішила використати цей тренд для розвитку економіки. Програма дозволяє іноземцям проживати та працювати в Туреччині, зберігаючи зайнятість у своїй компанії за кордоном. Такий формат робить країну привабливою для професіоналів, які надають перевагу мобільності та стабільній правовій базі для своєї життєдіяльності.

Метою Turkey visa for digital nomads є залучення кваліфікованих працівників, які розширюють інтелектуальний і економічний потенціал країни. Уряд орієнтується на фахівців, які створюють додану вартість у сферах IT, дизайну, медіа та фінансів. Власник візи для дистанційної роботи в Туреччині може проживати в країні в повній відповідності до законодавства та продовжувати працювати через інтернет, при цьому співпраця з турецькими організаціями за трудовим договором не є обов’язковою. Для Туреччини ця програма також є інструментом стимулювання туризму та інвестицій у довгострокову оренду житла, транспорт і послуги.

Туреччина вигідно вирізняється на тлі інших країн, які пропонують аналогічні програми. Клімат, транспортна доступність та помірні ціни роблять її зручним місцем для тривалого проживання. Життя в Туреччині для фрилансерів поєднує європейський рівень інфраструктури та східну гостинність. Низькі побутові витрати, розвинена інтернет-мережа та сучасна візова політика спрощують переїзд до Туреччини для фрилансерів. Матеріал розкриває механізм отримання дозволу на дистанційну роботу в Туреччині та пояснює, як організовано процедуру оформлення. У статті докладно роз'яснено критерії допуску, послідовність подачі документів, порядок продовження статусу, а також ключові юридичні особливості, які важливо враховувати заявникові.

Отримання візи цифрового кочівника в Туреччині: основні поняття

Впровадження програми digital nomad visa Turkey стало частиною державної політики з залучення кваліфікованих іноземних фахівців. Її правова природа базується на правилах тимчасового проживання, що застосовуються до іноземних громадян, які не перебувають у трудових відносинах з турецькими компаніями. Метою є створення законного механізму, який дозволяє іноземцю проживати та працювати в Туреччині за умови, що його діяльність не спрямована на внутрішній ринок країни. Цей статус робить процедуру підтвердження доходів, отриманих за кордоном, прозорішою та створює додаткові стимули для розвитку внутрішніх сервісів.

Юридична природа та мета візи

Віза цифрового кочівника в Туреччині фактично є формою тимчасового проживання, що надає право перебувати в країні строком до одного року з можливістю продовження цього статусу. Документ призначено для громадян, які здійснюють незалежну економічну діяльність поза межами Туреччини. Її правовий статус регулюється положеннями про короткострокове перебування, включеними до міграційного законодавства країни.

Відмінність від туристичної та робочої візи

Основна відмінність digital nomad візи в Туреччині полягає в поєднанні тривалого проживання та легальної професійної діяльності без необхідності оформлення трудових відносин усередині країни. Туристична віза дозволяє перебування не більше 90 днів, тоді як робоча віза потребує контракту з місцевим роботодавцем та оформлення дозволу на працевлаштування.

Кому призначена

Digital nomad ikamet Turkey розроблена для осіб, чия професійна діяльність повністю здійснюється онлайн. Програма охоплює спеціалістів, які можуть підтвердити постійний дохід з-за кордону та наявність вищої освіти. Основні категорії учасників — IT-розробники, дизайнери, маркетологи, консультанти, контент-спеціалісти та власники малих цифрових проєктів.

Правова та законодавча база

Програма візи Туреччини для цифрових кочівників є багатоступеневою системою, що базується на взаємодії кількох державних органів. Держава пропонує прозору систему оформлення статусу: спочатку заявник отримує сертифікат цифрового кочівника, використовуючи портал Міністерства культури та туризму, після чого оформлює İkamet İzni — короткострокову посвідку на проживання. Така модель забезпечує правову визначеність, контроль за в’їздом та перебуванням іноземців, а також стимулює розвиток сфери дистанційної зайнятості.

Основний регулятор

Головним адміністративним органом, який контролює видачу посвідки на проживання для цифрових кочівників у Туреччині, є Göç İdaresi Başkanlığı — Генеральне управління з питань міграції. Відповідальний за прийняття рішень щодо заяв, ведення міграційного обліку, продовження строків перебування та скасування дозволів у разі порушення умов. Директорат діє під контролем Міністерства внутрішніх справ. Через нього здійснюється легальне оформлення статусу заявника після проходження першої стадії — підтвердження на порталі GoTürkiye.

Адміністративна основа регулювання

Основою регулювання є Закон № 6458 (Yabancılar ve Uluslararası Koruma Kanunu), у якому встановлено категорії перебування, права та обов’язки іноземних громадян. Поняття цифрового кочівника в законі відсутнє, проте статус реалізується через механізм короткострокової посвідки на проживання.

Фактично турецька віза для віддалених працівників не є окремою візовою категорією, а слугує підставою для оформлення короткострокового İkamet за спеціально встановленою метою перебування для цифрових кочівників. Завдяки цьому окремий нормативний акт не потрібен: чинне міграційне законодавство вже містить гнучкі підстави для тимчасового проживання іноземців, які працюють віддалено та не мають трудового договору з турецьким юридичним суб’єктом.

Механізм реалізації програми закріплений за платформою GoTürkiye Digital Nomad, що функціонує при Міністерстві культури та туризму Туреччини. Через неї проводиться первинний відбір: заявник надсилає документи, проходить перевірку та отримує електронний сертифікат, що підтверджує відповідність вимогам. 

Вимоги до заявників

Програма візи Туреччини для цифрових кочівників розроблена з урахуванням міжнародних стандартів міграційної безпеки та спрямована на залучення фахівців, які можуть підтвердити професійну кваліфікацію і фінансову спроможність. Вимоги до кандидатів суворо встановлені та перевіряються на етапі подання. 

Етапи отримання візи цифрового кочівника в Туреччині

Процес оформлення Turkey visa for digital nomads побудований за двоступеневим принципом, що поєднує онлайн-верифікацію заявника та подальше офіційне підтвердження статусу через консульські або міграційні органи. Така система забезпечує прозорість, знижує ризик помилок та дозволяє заздалегідь визначити, чи відповідає кандидат встановленим вимогам.

На початку необхідно створити особистий кабінет, вказавши персональні дані та громадянство. Заявник має завантажити в систему повний пакет підтверджувальних документів, що містить:

• електронну копію закордонного паспорта, строк дії якого становить не менше шести місяців з моменту подання;
• документ про закінчення вищого навчального закладу (диплом або сертифікат з додатком);
• дані про доходи, що підтверджують щомісячні надходження щонайменше 3 тисячі доларів США — це можуть бути як виписка з банківського рахунку, так також офіційні податкові звіти;
• докази професійної діяльності у дистанційному форматі — зокрема трудовий договір з іноземною організацією або угоди з іноземними замовниками;
• Поліс міжнародного медичного страхування, що діє на всій території Туреччини протягом передбачуваного періоду перебування.

Завантажені файли проходять попередню перевірку системою. Після верифікації даних кандидат отримує електронне повідомлення про відповідність встановленим критеріям та право на оформлення Digital Nomad Identification Certificate у Туреччині. Цей сертифікат підтверджує, що заявник відповідає встановленим вимогам (вік, освіта, дохід, громадянство). Документ формується в електронному вигляді та доступний для завантаження з особистого кабінету.

Сертифікат є обов’язковою підставою для переходу до другої стадії процедури — подання заяви на посвідку на проживання для цифрових кочівників у Туреччині. Без нього оформлення неможливе, оскільки саме цей документ підтверджує право заявника на участь у програмі.

Заявник надає видруковану версію сертифіката, паспорт, фотографії, медичне страхування та підтвердження оплати візового збору. Консульство може запросити додаткові документи, які підтверджують фінансову спроможність або дійсність трудових відносин. Усі матеріали подаються особисто або через візовий центр, акредитований Міністерством закордонних справ Туреччини.

Після приймання документів здійснюється перевірка даних у базах міграційного відомства. Якщо рішення позитивне, заявнику видається віза для в’їзду та подальшого оформлення İkamet İzni (короткострокової посвідки на проживання в Туреччині). Термін розгляду варіюється від кількох днів до трьох тижнів залежно від завантаженості консульства та країни подання.

Завершальним етапом є в’їзд до Туреччини та реєстрація у місцевому відділенні Göç İdaresi Başkanlığı — Генерального директорату з управління міграцією. Тут підтверджується особа заявника, перевіряються оригінали документів та оформляється пластикова картка посвідки на проживання. 

Термін дії та продовження

Дозвіл для цифрових кочівників у Туреччині надається на строк до одного року та належить до категорії короткострокового проживання. Цей період визначено як найбільш раціональний для фахівців, які здійснюють професійну діяльність дистанційно та не перебувають у трудових відносинах з турецькими компаніями. Протягом дії візи її власник має право перебувати на території країни, орендувати житло, користуватися банківськими послугами та вільно залишати Туреччину, не втрачаючи при цьому законного статусу резидента.

Продовжити короткостроковий İkamet для цифрових кочівників можна лише за умови, що заявник продовжує відповідати критеріям програми: підтверджує регулярний віддалений дохід, має актуальний страховий поліс і не допускав порушень міграційних правил. Заяву на продовження подають до Göç İdaresi Başkanlığı заздалегідь — зазвичай за 60 днів до закінчення чинного дозволу, після чого відомство перевіряє надані дані та приймає рішення.

Перехід зі статусу цифрового кочівника в інші категорії проживання (робочий, інвестиційний, сімейний) законом не передбачено та розглядається індивідуально. Програма залишається тимчасовим заходом легалізації дистанційної зайнятості, що не передбачає інтеграції в національний ринок праці.

Хочете проконсультуватися?

Зв'яжіться з нашими експертами й отримайте відповіді на Ваші запитання.

Замовити консультацію

Податковий статус власника Turkey visa for digital nomads

Податковий статус іноземців, які оформляють статус цифрового кочівника в Туреччині, регулюється не окремими нормами, а загальними правилами турецького фіскального права. Турецька система базується на понятті податкового резидентства: обов’язок сплачувати податки виникає залежно від місця фактичного проживання особи та джерел її доходів. Для спеціалістів, які працюють віддалено та отримують виплати з-за кордону, основним є питання, чи визнаватиме Туреччина їх податковими резидентами.

Програма для цифрових кочівників не створює окремої податкової категорії та не передбачає спеціального режиму. Податкові обов’язки заявника визначаються тривалістю його перебування в Туреччині, структурою доходів та наявністю господарської діяльності на території держави. Якщо іноземець не перебуває в країні понад 183 дні на рік і не отримує доходів з турецьких джерел, його статус залишається нерезидентським.

Для податкових резидентів застосовується прогресивна шкала оподаткування: ставка коливається від 15 до 40% залежно від рівня доходу. Нерезиденти оподатковуються виключно за сумами доходів, отриманих з турецьких джерел. Віддалені фахівці, які співпрацюють з іноземними компаніями, зазвичай не мають таких доходів, тому податкові зобов’язання в Туреччині виникають лише при набутті статусу резидента.

Також з 2024 року Туреччина приєдналася до правил глобального мінімального оподаткування (Pillar Two), які забезпечують мінімальний рівень податку 15 % для транснаціональних корпорацій з оборотом від 750 мільйонів євро. Ці норми не стосуються фрилансерів або приватних спеціалістів, однак є важливими для компаній, клієнти або роботодавці яких входять до міжнародних холдингових структур.

Коли іноземний спеціаліст набуває статусу податкового резидента Туреччини, він зобов’язаний щорічно подавати декларацію про свої доходи. До звіту включаються всі види надходжень, зокрема отримані з-за кордону, а за наявності міжнародної податкової угоди між Туреччиною та країною громадянства можна врахувати податки, вже сплачені за кордоном.

Підстави для відмови у видачі візи

Причини відмови найчастіше пов’язані з неповним пакетом документів або невідповідністю заявника базовим критеріям програми. Найпоширеніші причини включають:

1. Недостатній дохід. Якщо заявник не може підтвердити мінімальний рівень доходу — USD 3 000 на місяць або USD 36 000 на рік, заявка відхиляється. Під час розгляду враховуються лише офіційні джерела надходжень, підтверджені банківськими виписками або податковими деклараціями.
2. Порушення вікового цензу. Програма орієнтована на претендентів віком від 21 до 55 років. Кандидати, молодші або старші за вказаний діапазон, зазвичай не розглядаються, за винятком поодиноких індивідуальних випадків.
3. Відсутність підтвердження дистанційної зайнятості. Якщо заявник не надає контракт з іноземною компанією або документальне підтвердження Freelance діяльності для закордонних клієнтів, система GoTürkiye Digital Nomad Platform автоматично відмовляє у заяві.
4. Невідповідне громадянство. Програма діє лише для громадян країн, які входять до затвердженого списку Digital Nomad у Туреччині. Заявники з країн, не включених до переліку, повинні отримати індивідуальний дозвіл через консульство.
5. Нечинний паспорт або страховий поліс. Документи, термін дії яких закінчується раніше, ніж через шість місяців, не приймаються. Також обов’язковою є наявність міжнародного поліса медичного страхування, що покриває перебування на всій території Туреччини.
6. Помилки або невідповідності в документах. Невідповідність даних у дипломах, банківських виписках та анкетах може розглядатися як спроба надання неправдивої інформації, що призводить до відмови без права повторного подання протягом шести місяців.

Після видачі посвідчення цифрового кочівника в Туреччині та оформлення дозволу на проживання заявник зобов’язаний неухильно дотримуватися встановлених правил програми. Цифровий кочівник не має права отримувати оплату від місцевих компаній або приватних осіб, оскільки його діяльність повинна бути пов’язана виключно з іноземними джерелами доходу. Продовження короткострокового посвідчення на проживання можливе лише за умови, що заявник підтверджує стабільний віддалений дохід і має чинну медичне страхування. Якщо фактичне перебування в Туреччині перевищує 183 дні на рік, особа ризикує бути визнаною податковим резидентом і зобов’язана звітувати про свій світовий дохід відповідно до прогресивної шкали турецького податку на доходи фізичних осіб. Порушення цих вимог призводить до відмови у продовженні або анулювання статусу.

Деякі ризики мають адміністративний характер і пов’язані з особливостями застосування міграційного законодавства:

• Система GoTürkiye digital nomad platform перебуває в стадії постійного оновлення, і технічні помилки при завантаженні документів можуть призвести до відхилення заяви.
• Консульства мають право вимагати додаткові документи, не зазначені в онлайн-формі, — наприклад, рекомендації роботодавця або довідки про податкове резидентство.
• Окремі випадки відмов пов’язані з порушеннями візового режиму в минулому або з недотриманням строків перебування за туристичними візами.

Отже, отримання візи для віддаленої роботи в Туреччині вимагає суворого дотримання всіх процедурних та документальних вимог. Програма відкриває широкі можливості для професіоналів, однак передбачає високий рівень відповідальності.

Висновок

Програма візи Туреччини для цифрових кочівників стала одним з найважливіших кроків у сфері сучасної імміграційної політики. Вона відкрила можливість легального проживання та роботи для спеціалістів, які ведуть професійну діяльність онлайн і отримують дохід з-за кордону. По суті, це перший інструмент, що офіційно визнає дистанційну зайнятість як окрему економічну категорію. Для фрилансерів і підприємців програма створює реальний шанс жити та працювати в Туреччині, не вдаючись до складних схем тимчасового перебування. Вона спрощує легалізацію, стимулює розвиток туризму та ринку оренди, посилює позиції країни як міжнародного центру для цифрових спеціалістів.

Водночас попри зовнішню простоту, система залишається багатоступеневою. Процес включає онлайн-реєстрацію, отримання Digital Nomad Identification Certificate, подання до консульства, оформлення İkamet İzni та дотримання податкових правил. Кожен етап вимагає точності у заповненні документів, фінансової прозорості та знання місцевого законодавства. Помилки в заяві або невідповідність критеріям можуть призвести до відмови.