Що таке парасольковий фонд?

Форма замовлення послуги з супроводу створення парасолькового фонду

Відскануйте QR-код

для швидкого зв'язку в telegram

Парасолькові фонди є однією з найбільш гнучких та ефективних форм колективного інвестування. Ці структури дозволяють інвесторам диверсифікувати свої вкладення через безліч субфондів, об'єднаних під єдиним адміністративним і юридичним контролем. Актуальність цієї теми обумовлена зростаючою потребою в оптимізації управління активами та в зниженні витрат на адміністрування.

У статті розглядаються основні аспекти парасолькових фондів. Ми дамо визначення, що таке парасольковий фонд, дослідимо його основні риси, включаючи юридичну основу, організаційну структуру та основні принципи роботи, розглянемо переваги та різновиди, а також опишемо процес заснування парасолькового фонду.

Визначення парасолькового фонду

Парасольковий фонд – це інвестиційна структура, яка складається з одного основного фонду та кількох субфондів. Основний фонд виконує адміністративні функції та забезпечує юридичну підтримку, а субфонди реалізують різні інвестиційні стратегії.

Отже, парасольковий фонд дозволяє інвесторам вкладати кошти в різні субфонди в межах однієї структури, що спрощує управління та знижує адміністративні витрати.

Парасолькові фонди виникли в 1990-х роках як ефективне рішення для задоволення зростаючих потреб інвесторів у диверсифікації своїх портфелів і підвищенні гнучкості в управлінні активами. Ініціатива щодо створення таких фондів вперше була реалізована в Люксембурзі та Ірландії, країнах зі сприятливим законодавством, яке стимулювало розвиток складних інвестиційних структур. З часом ця концепція знайшла застосування в інших великих фінансових центрах, включаючи Кайманові Острови та Бермуди, завдяки чому парасолькові фонди стали доступні широкому колу інвесторів.

Процес еволюції та вдосконалення законодавчої бази і нормативних вимог сприяв міжнародному визнанню та популярності парасолькових фондів. Сьогодні вони пропонують можливості для управління різноманіттям активів – таких, як акції, облігації, об'єкти нерухомості та альтернативні інвестиції. Завдяки розвитку інформаційних технологій управління парасольковими фондами стало ефективнішим і прозорішим, що значно збільшує їхню привабливість як для інституційних, так і для приватних інвесторів.

Парасолькові фонди дають інвесторам унікальну можливість вкладати кошти в різні субфонди під одним дахом, що спрощує адміністративні процедури та знижує загальні операційні витрати. Кожен субфонд має можливість дотримуватися власної інвестиційної стратегії, що дає інвесторам свободу вибору залежно від їхнього ризик-профілю та інвестиційних цілей. Таким чином, парасолькові фонди не тільки сприяють розвитку глобальної інвестиційної спільноти, але й забезпечують її учасникам інструменти для адаптації під ринкові умови, які динамічно змінюються.

Мета заснування парасолькових фондів полягає в наданні капіталовкладникам гнучкої та ефективної структури для управління своїми вкладеннями. Парасолькові фонди дозволяють:

Диверсифікувати інвестиції. Вкладники мають можливість розподіляти свої кошти між різними субфондами, що знижує ризики та підвищує потенціал прибутковості.
Знижувати адміністративні витрати. Об'єднання кількох субфондів під єдиним управлінням та адміністративним контролем скорочує витрати на управління та обслуговування фондів.
Спрощувати юридичне та регуляторне адміністрування. Єдина структура парасолькового фонду полегшує дотримання нормативних вимог і взаємодію з регуляторами.
Підвищувати привабливість для інвесторів. Гнучкість і зручність переходу між субфондами покращують привабливість парасолькових фондів для широкого кола інвесторів, включаючи як інституційних, так і приватних учасників.

Юридична структура парасолькових фондів

Як уже було сказано раніше, парасольковий фонд складається з базового фонду та кількох субфондів.

Базовий або основний фонд є юридичною особою, яка забезпечує правову основу та адміністративні функції для всіх субфондів.

Субфонди є незалежними інвестиційними портфелями, кожен із яких розробляє унікальну стратегію вкладень і цілі. Ці субфонди вкладають кошти в різноманітні категорії активів, включаючи акції, облігації, об'єкти нерухомості чи альтернативні види інвестицій. Кожен субфонд має окремі рахунки, активи та зобов'язання, що дає можливість інвесторам вибрати субфонд, який найкраще відповідає їхнім інвестиційним намірам і пріоритетам.

Базовий фонд зареєстровано як окрему юридичну особу та регулюється законодавством тієї юрисдикції, де його створено. Він несе відповідальність за дотримання всіх регуляторних вимог, адміністрування та ведення бухгалтерського обліку. Субфонди не є самостійними юридичними особами, але мають свої власні активи, зобов'язання, стратегії капіталовкладень і правила.

Взаємозв'язок між базовим фондом і субфондами

У структурі парасолькових фондів ключову роль відіграє взаємодія між базовим фондом і субфондами, що забезпечує ефективність та спрощення управлінських процесів.

Юридична структура та адміністративна підтримка

Базовий фонд виступає у ролі юридичної основи для всіх субфондів, які входять до його складу. Це значно полегшує процес їх створення та подальшого управління, оскільки виключає необхідність кожному субфонду формувати власну юридичну структуру. У результаті юридичні та адміністративні витрати знижуються завдяки централізованому управлінню.

Централізовані адміністративні функції

Усі ключові адміністративні операції, включаючи бухгалтерський облік, дотримання нормативних вимог (комплаєнс) та ведення документації, здійснюються на рівні базового фонду. Це включає проведення аудитів і взаємодію з регуляторними органами. Субфонди, таким чином, звільняються від необхідності організовувати ці процеси самостійно, що дозволяє їм зосередитися на основній діяльності і знизити свої операційні витрати.

Розподіл витрат і зборів

Адміністративні витрати та збори, пов'язані з діяльністю парасолькового фонду, розподіляються між субфондами. Розподіл відбувається пропорційно до розміру активів кожного субфонду або за іншими попередньо визначеними критеріями. Це дає кожному субфонду можливість скоротити свої індивідуальні витрати, збільшуючи загальну фінансову ефективність.

Індивідуальні інвестиційні стратегії

Кожен субфонд у межах парасолькового фонду розробляє і дотримується своєї унікальної інвестиційної стратегії, незалежної від інших субфондів. Це дозволяє інвесторам вибирати субфонди, які відповідають їх інвестиційним перевагам і рівню ризик-профілю, що робить інвестиційний процес гнучким та адаптивним.

Гнучкість переказів між субфондами

Інвестори можуть легко переміщати свої активи між різними субфондами всередині парасолькового фонду, минаючи процес вилучення коштів. Це надає їм унікальну гнучкість в управлінні портфелями та можливість оперативно реагувати на мінливі умови ринку, оптимізуючи свої інвестиції відповідно до поточної економічної ситуації.

Переваги такої структури для керуючих та інвесторів

Для керуючих:

Зниження адміністративних витрат. Об'єднання кількох субфондів під управлінням одного базового фонду дозволяє зменшити витрати на бухгалтерський облік, аудит і комплаєнс.
Спрощення керування. Єдина юридична структура полегшує процес управління фондами, оскільки всі адміністративні функції централізовані.
Гнучкість у запуску нових субфондів. Керівники можуть швидко створювати нові субфонди з різними інвестиційними стратегіями без необхідності реєструвати окремі юридичні особи.
Зниження регуляторного навантаження. Дотримання нормативних вимог відбувається на рівні базового фонду, що спрощує процес комплаєнса кожному за окремого субфонду.

Для інвесторів:

Портфельна диференціація. Інвестори можуть урізноманітнити свої інвестиції, розподіляючи їх між різними субфондами, для зниження ризиків і підвищення можливого прибутку.
Зручність переходу між субфондами. Капіталовкладники можуть легко переводити свої кошти з одного субфонду в інший без необхідності виведення та повторного введення капіталу.
Економія на комісіях. Сукупні адміністративні витрати розподіляються між усіма субфондами, що знижує індивідуальні витрати інвесторів.
Відкритість і надійність. Єдина адміністративна структура та суворі регуляторні положення забезпечують високий рівень відкритості та надійності в інвестиційній діяльності.

Приклади парасолькових фондів

Назва парасолькового фонду	Базовий фонд	Субфонди	Опис
Fidelity Funds	Fidelity Funds	Fidelity European Growth Fund Fidelity Global Technology Fund Fidelity Emerging Markets Fund	Fidelity Funds пропонує інвесторам можливість вибирати з широкого спектру субфондів із різними інвестиційними стратегіями та географічною спрямованістю.
Schroder International Selection Fund	Schroder International Selection Fund	Schroder ISF Global Equity Schroder ISF Asian Opportunities Schroder ISF Emerging Markets Debt	Schroder International Selection Fund включає субфонди, які інвестують в акції, облігації та інші активи в різних регіонах світу.
BlackRock Global Funds	BlackRock Global Funds	BlackRock Global Allocation Fund BlackRock Global SmallCap Fund BlackRock Global Long/Short Equity Fund	BlackRock Global Funds пропонує інвесторам доступ до різних інвестиційних стратегій, включаючи глобальні акції, малу капіталізацію та альтернативні вкладення.

Ці приклади ілюструють, як парасолькові фонди можуть дати інвесторам різноманітність та адаптивність в інвестиційному плануванні та виборі географічних напрямів.

Класифікація фондів із парасольковою структурою

Фонди з парасольковою структурою дають великі інвестиційні перспективи та тактики, що робить їх бажаними для різноманітних груп інвесторів. У цьому розділі буде вивчено ключові види таких фондів, включаючи фонди з інвестиційною парасольковою структурою, хедж-фонди, а також фонди, які здійснюють вкладення в реальні та альтернативні активи. Розглянемо їх характеристики, організаційні форми та підходи до управління.

Фонди з інвестиційною парасольковою структурою

Інвестиційні парасолькові фонди створюються з урахуванням основного фонду, який включає безліч субфондів, кожен із яких заснований на своїй інвестиційній політиці. Це дає інвесторам можливості для диверсифікації портфеля та вибору серед різноманітних категорій активів. У межах одного фонду з парасольковою структурою можуть функціонувати субфонди, орієнтовані на акції, облігації, комбіновані інвестиції та інші активи.

Основні інвестиційні тактики, які застосовуються у фондах з інвестиційною парасольковою структурою, включають:

Активне управління: керівники активно відбирають цінні папери з наміром перевершити показники ринку.
Пасивне управління: інвестиції здійснюються для повторення індексів – таких, як S&P 500, що дозволяє мінімізувати витрати.
Гібридні стратегії: поєднання активного та пасивного управління, щоб скористатися перевагами обох тактик.
Галузеві стратегії: вкладення у спеціалізовані сфери економічної діяльності – такі, як інформаційні технології, медичне обслуговування чи енергетична галузь.
Територіальні стратегії: концентрація вкладень у певні території чи держави, наприклад, у Європі, Азії чи ринках, які розвиваються.

Хедж-фонди

У межах парасолькових структур хедж-фонди застосовують складні та різноманітні методи інвестування, які спрямовані на досягнення прибутковості незалежно від стану ринку. До таких методів можуть належати операції з похідними фінансовими інструментами, проведення коротких продажів і залучення позикових коштів. Менеджери хедж-фондів мають значну свободу у виборі фінансових інструментів і стратегій інвестування.

Структура хедж-фондів найчастіше передбачає базовий фонд, який виконує адміністративні функції, та субфонди, які реалізують різні хеджові стратегії. Ці стратегії можуть бути спрямовані на арбітраж, глобальні макроекономічні тренди, ринкову нейтральність та інші підходи.

Реальні та альтернативні активи

Фонди з парасольковою структурою, які фокусуються на тангібельних і нестандартних активах, відкривають доступ до вкладень в об'єкти нерухомості, товарно-сировинні ресурси, проєкти у сфері інфраструктури й інші незвичайні види активів. Такі фонди пропонують можливості для розширення інвестиційних портфелів і зменшення залежності від основних фінансових ринків.

Парасолькові фонди, які вкладають кошти в товарно-сировинний сектор, можуть включати субфонди, орієнтовані на інвестиції в золото, нафту, сільськогосподарські культури та інші товарні активи. Вони надають інвесторам шанси на отримання прибутку за рахунок збільшення цін на товари та надають захист від коливань ринку.

Управління та адміністрування в парасолькових фондах

Ефективна організація та управління в структурі парасолькових фондів залежить від узгоджених дій керуючої компанії, адміністраторів та аудиторів. Кожен із цих учасників здійснює певні завдання, гарантуючи стабільне управління активами, прозорість дій і відповідність нормативним вимогам. Це дає інвесторам упевненість у захисті їх капіталовкладень і надійності функціонування фонду.

Роль керуючої компанії

Керуючі компанії займають ключову позицію в управлінні парасольковим фондом. Вони відповідають за створення та здійснення інвестиційних стратегій для кожного субфонду, а також за загальний напрямок діяльності фонду.

Основні обов'язки керуючої компанії:

Розробка інвестиційних стратегій. КК визначає інвестиційні цілі та стратегії для кожного субфонду, вибирає класи активів і розподіляє кошти відповідно до затвердженої політики.
Управління портфелем. КК приймає рішення про купівлю та продаж активів, управляє ризиками та прагне максимізувати прибутковість для інвесторів.
Моніторинг та аналіз. КК регулярно відстежує ринкові умови, аналізує фінансові показники та оцінює результати діяльності субфондів.
Комплаєнс і регуляторне дотримання. КК забезпечує дотримання всіх нормативних вимог і стандартів, взаємодіє з регуляторами та готує необхідні звіти.
Взаємодія з інвесторами. КК інформує інвесторів про результати діяльності субфондів, відповідає на запити та забезпечує прозорість операцій.

Обов'язки адміністраторів та аудиторів

Адміністратори

Адміністратори парасолькових фондів виконують важливі функції, пов'язані з повсякденним управлінням та адмініструванням. Вони мають вести детальний облік операцій фонду, готувати фінансові звіти та визначати вартість чистих активів (NAV). До їх обов'язків також входить обробка заявок на придбання та відчуження паїв субфондів, а також управління грошовими потоками. Їхні обов'язки також включають надання кастодіальних послуг – таких, як забезпечення безпечного зберігання та захисту активів фонду, а також координацію з кастодіанами (охоронцями активів).

Адміністратори ведуть реєстр пайовиків і забезпечують своєчасне оновлення даних. Крім того, вони готують і подають регулярні звіти для керуючої компанії, регуляторів та інвесторів.

Аудитори

Аудитори відіграють ключову роль у забезпеченні прозорості та достовірності фінансової інформації парасолькових фондів. Їхні обов'язки включають проведення незалежного аудиту фінансових звітів фонду, перевірку точності та повноти бухгалтерського обліку. Вони також перевіряють дотримання фондами міжнародних стандартів фінансової звітності (IFRS) або інших застосовних стандартів.

Аудитори оцінюють ефективність внутрішніх систем контролю та процедур управління ризиками. Вони дають аудиторські висновки та рекомендації щодо покращення фінансових процесів і контролю. Взаємодія з регуляторами також входить до їх обов'язків, включаючи участь у перевірках та надання необхідної інформації регуляторним органам.

Процедура створення парасолькового фонду

Формування парасолькового фонду є складною та багатоступінчастою процедурою, яка потребує уважного розгляду та стратегічного планування. Цей процес починається з глибокого розуміння всіх необхідних процедур, що дозволяє управляючим компаніям ефективно готуватися та реалізовувати запуск нових фондів.

Вибір юрисдикції. Визначення підходящої юрисдикції для заснування парасолькового фонду – це перший та один із найбільш критичних кроків. Серед популярних юрисдикцій виділяються Люксембург, Ірландія, Кайманові Острови та Бермуди. Кожна з цих локацій пропонує унікальні переваги та відповідає певним регуляторним стандартам, що робить їх привабливими для міжнародних інвесторів.
Юридичне оформлення. Після того, як юрисдикцію обрано, наступним кроком є реєстрація базового фонду як юридичної особи. Залежно від обраної країни це може бути інвестиційна компанія зі змінним капіталом (SICAV у Люксембурзі), інвестиційна компанія зі змінною структурою активів (ICAV в Ірландії) або компанія зі спеціальними цілями (SPC на Кайманових Островах).
Підготовка установчої документації. На цьому етапі складаються ключові документи, включаючи статут фонду, внутрішні правила та інвестиційні меморандуми для кожного субфонду. Ці документи закріплюють структуру, цілі та норми управління фондом.
Призначення керуючої компанії та адміністраторів. Вкрай важливо призначити кваліфіковану керуючу компанію та адміністраторів, які займатимуться щоденним управлінням фондом і його адмініструванням. Для цього укладається адміністративний договір і призначаються відповідальні особи.
Подання заявки на ліцензію. Щоб парасольковий фонд міг функціонувати в обраній юрисдикції, необхідно звернутися до відповідного регуляторного органу (наприклад, Комісія з фінансового сектору Люксембургу або Центрального банку Ірландії) із заявою на отримання ліцензії.
Реєстрація субфондів. Кожен субфонд має бути офіційно зареєстрований у межах базового фонду. Це включає розробку окремих інвестиційних меморандумів і документації, що визначають інвестиційні стратегії та цілі кожного з субфондів.

Загалом процес створення парасолькового фонду може тривати від 6 до 12 місяців, залежно від складності структури та вимог юрисдикції. Керуючим компаніям важливо враховувати ці терміни під час планування та запуску нових фондів.

Необхідні документи та вимоги для заснування парасолькового фонду

Оформлення парасолькового фонду та його субфондів потребує надання широкого спектру документації, що підтверджує законність і структуру роботи фонду. У цьому процесі кожен документ важливий, а точне і повне складання гарантує відповідність всім юридичним вимогам.

Основні установчі документи. Включають статут фонду, який є головним документом, що визначає цілі та завдання фонду. Внутрішні регламенти та правила регулюють щоденну діяльність фонду та взаємодію субфондів, забезпечуючи чітку організаційну структуру.
Інвестиційні меморандуми. Ці документи містять детальний опис інвестиційних стратегій, цілей і потенційних ризиків кожного з субфондів. Вони є основою для інформування інвесторів про можливості та умови вкладень.
Адміністративні договори. Укладаються між керуючою компанією та адміністраторами, а також іншими сервісними провайдерами. Ці угоди встановлюють обов'язки та права кожної зі сторін, гарантуючи ефективне та законне управління фондом.
Фінансові документи. Містять прогнози доходів і видатків фонду, бухгалтерські звіти та інші важливі фінансові дані, необхідні для аналізу фінансового стану фонду та планування його подальшої діяльності.
Юридичні документи. Підтверджують законну реєстрацію та юридичний статус керуючої компанії та адміністраторів. Ці документи необхідні для підтвердження правомірності дій фонду в обраної юрисдикції.
Комплаєнс-документи. Включають політики та процедури, спрямовані на дотримання нормативних вимог. Ці матеріали допомагають забезпечити прозорість і відповідність усіх операцій фонду встановленим законодавчим та регуляторним стандартам.

Вибір юрисдикції для створення парасолькового фонду

Вибір юрисдикції один із ключових етапів під час створення парасолькового фонду. Від правильного вибору залежить як успішна реєстрація фонду, так і його подальша ефективність, відповідність нормативним вимогам, і навіть зручність управління та взаємодії з інвесторами.

Вибір юрисдикції для реєстрації парасолькового фонду залежить від кількох важливих факторів:

Регуляторне середовище. Прозорість і передбачуваність регуляторних вимог, наявність ефективної системи ліцензування та нагляду за діяльністю фондів.
Податковий режим. Оподаткування доходів фонду та інвесторів, наявність договорів про уникнення подвійного оподаткування з іншими країнами та пільгове оподаткування для фондів.
Законодавча база. Стабільність і надійність юридичних норм, забезпечення захисту прав інвесторів і керівних органів компаній.
Інфраструктура. Присутність високорозвиненої фінансової інфраструктури, що включає банківські, правові та адміністративні послуги.
Репутація юрисдикції. Міжнародна повага та довіра до юрисдикції з погляду інвесторів і фінансових установ.
Гнучка система керування. Простота створення та управління субфондами, а також можливість гнучкого налаштування структури фонду під нові умови.

Недоліки парасолькових фондів

Якщо засновувати парасольковий фонд, то потрібно розуміти, що одним з недоліків є те, що фідерні фонди в межах цієї структури пов'язані будь-якими інвестиційними рішеннями, які робить основний фонд. Ці рішення не завжди відповідають інвестиційному стилю окремих інвесторів чи фондів, які підпадають під сферу їх впливу. Крім того, оскільки парасолькові фонди часто використовуються хедж-фондами для об'єднання активів як оншорних, так і офшорних інвесторів, ця структура може призвести до деяких юридичних і податкових ускладнень. Нарешті, створення структури парасолькового фонду може бути обтяжливим, трудомістким і дорогим.

Висновок

Парасолькові фонди є гнучкою та ефективною структурою для колективного інвестування, що дозволяє об'єднувати різні субфонди під управлінням одного базового фонду. Така структура забезпечує низку переваг як для керуючих компаній, так і для інвесторів, включаючи диверсифікацію, зниження адміністративних витрат і зручність переходу між субфондами. Правильний вибір юрисдикції, уважне управління та суворий контроль за дотриманням нормативних вимог є ключовими факторами успішного створення та функціонування парасолькових фондів.

Компанія IncFine готова надати професійну допомогу на всіх етапах створення парасолькових фондів. Ми пропонуємо комплексні рішення, починаючи від вибору юрисдикції та підготовки необхідних документів до реєстрації фонду та отримання ліцензій. Наші експерти забезпечать якісний супровід і консультації з усіх питань, пов'язаних зі створенням та управлінням парасольковими фондами, щоб допомогти вам ефективно досягти ваших інвестиційних цілей.

Парасольковий фонд