Правове регулювання криптоактивів в Індії

Правове регулювання криптоактивів в Індії належить до основних тем у сфері фінансового права та цифрових технологій. З швидким розвитком блокчейн-рішень і збільшенням кількості користувачів криптовалют необхідність у чіткому та всебічному контролі за цим сегментом цифрової економіки стала особливо актуальною. Щоб вивчити правове регулювання криптоактивів в Індії, необхідно почати з основних понять, нормативних джерел і цілей, які переслідує держава.

Формування юридичної бази в цій юрисдикції почалося з настороженого ставлення Резервного банку Індії, який у 2018 році фактично заборонив банкам обслуговувати такі операції. Однак у 2020 році Верховний суд Індії визнав цю заборону неконституційною, що відкрило шлях для подальшого розвитку галузі. З цього моменту почалася активна дискусія щодо необхідності комплексного регулювання, й уряд розпочав розробку законопроєкту, спрямованого на встановлення чітких меж. У такій динамічній ситуації особливо важливо стежити за оновленнями криптозаконодавства в Індії, щоб своєчасно реагувати на зміни нормативного середовища.

Правове регулювання криптоактивів в Індії: огляд нормативної бази

Місцева влада усвідомлює потенційні позитивні та негативні наслідки широкого впровадження цифрових активів в економіку країни. Це викликає необхідність у послідовному й детально опрацьованому правовому регулюванні. Щоб забезпечити легальний і безпечний обіг криптовалют та суміжних цифрових продуктів, законодавець прагне розробити зрозумілу та передбачувану нормативну архітектуру. Тож, щоб дотримуватися законів Індії щодо цифрових активів, необхідно враховувати всю систему юридичних джерел.

Хоча Конституція країни не містить прямих згадок про криптоактиви, саме вона визначає правила для регулювання в цій сфері. На підставі статей, що стосуються грошового обігу, іноземних інвестицій, оподаткування та створення фінансових інститутів, можна розібратися у винятковій компетенції центрального уряду. Союзні органи влади мають право розробляти та впроваджувати політику, спрямовану на легалізацію обігу криптоактивів в Індії та забезпечити одноманітність підходів по всій території країни.Також важливі положення, які гарантують громадянам і юридичним особам право вільно займатися будь-якою законною професійною діяльністю. Ці положення служать конституційним щитом для підприємців, які працюють у галузі цифрових активів, і вимагають, щоб будь-які обмеження в цій сфері мали розумний, пропорційний та обґрунтований характер. При впровадженні нових обмежень влада зобов'язана враховувати фундаментальні принципи й балансувати між захистом економічних інтересів і свободою бізнесу.

Сьогодні в Індії не прийнято комплексного закону, який би вичерпно регулював криптовалюти та суміжні цифрові активи. Однак на етапі розгляду знаходиться найважливіший законодавчий акт Cryptocurrency and Regulation of Official Digital Currency Bill. Його основні положення передбачають встановлення жорстких правил обігу приватних криптовалют й одночасну підтримку запуску офіційної цифрової рупії, що емітується Резервним банком Індії. Цей документ має на меті створення легального простору для криптоактивів, при цьому дозволяючи державі дотримуватися положень закону про цифрові активи в Індії.

Закон про оподаткування доходів із 2022 року доповнився положеннями, які запроваджують особливий режим щодо прибутку від операцій із віртуальними цифровими активами. Введено фіксований податок у розмірі 30% і механізм утримання у джерела в розмірі 1%. Це робить криптовалюти об'єктом фіскального контролю й наголошує, наскільки важливо заздалегідь враховувати правові обмеження при створенні криптобіржі в Індії.

Центральна рада з прямих податків випускає положення й роз'яснення щодо застосування податкових норм до операцій із цифровими активами. Управління FIU-IND розробило інструкції, що зобов'язують криптобіржі дотримуватись процедур AML/KYC і подавати звітність при підозрілих транзакціях. Всі ці підзаконні заходи забезпечують практичне застосування федеральних законів і відіграють найважливішу роль у захисті фінансової системи від ризиків.

Будь-яка криптокомпанія, яка зареєстрована в Індії або обслуговує індійських клієнтів, зобов'язана:

• впровадити політику AML/KYC;
• ідентифікувати й верифікувати клієнтів;
• вести журнали операцій і документації;
• повідомляти про підозрілі операції у FIU-IND;
• навчати персонал і регулярно проходити аудит процедур.

Водночас Міністерство корпоративних справ і Центральна рада з прямих податків контролюють належну реєстрацію та оподаткування бізнесу. Для законної діяльності потрібно пройти сертифікацію для провайдерів криптопослуг в Індії, зокрема ліцензійну перевірку, структурування процесів відповідно до нормативів і подання звітності.

Документування та звітність

Правова звітність і документаційний супровід діяльності в криптосфері Індії відіграють ключову роль у дотриманні вимог регуляторів. Усі учасники ринку цифрових активів зобов'язані вести точну документацію, своєчасно подавати звіти й дотримуватись стандартів, встановлених відповідними відомствами. Це стосується локальних бірж і міжнародних провайдерів, які ведуть бізнес на території країни.

В Індії існує кілька форм звітності, обов'язкових для криптокомпаній: декларації з доходів, річні баланси, відомості про транзакційну активність, матеріали з податків на приріст капіталу тощо. Платформи зобов'язані подати документи для правової легалізації криптостартапу в Індії. Це передбачає підготовку статуту, фінансових моделей і юридично коректних бізнес-планів. Додатково регулювальні органи можуть вимагати звіти про джерела коштів, що беруть участь в операціях з цифровими активами, а також звіти про клієнтів у межах режиму KYC.

Терміни подання звітної документації суворо регламентовані. Наприклад, податкові декларації щодо операцій із цифровими активами необхідно подавати щорічно в межах встановленого податкового періоду, відповідно до норм Income Tax Department. При реєстрації криптостартапу документи подаються протягом 30 днів від початку діяльності. При цьому звітність про транзакції, підозрілі з погляду AML/CFT, повинна подаватися негайно щойно виявлено відповідні ознаки.

Також потрібно звітувати перед податковими органами Індії про доходи від криптовалюти. Невиконання цих зобов'язань може спричинити штрафи та санкції від податкових і фінансових регуляторів. Для мінімізації ризиків криптокомпаніям рекомендується налаштувати податковий звіт за чинними стандартами обліку активів, правил оцінки й оподаткування цифрових активів. Це потребує залучення кваліфікованих консультантів, які добре знайомі з кодексом.

Важливо й дотримуватись вимог KYC/AML для криптоплатформ в Індії, особливо при взаємодії з нерезидентами, PEP-персонами та в межах транскордонних переказів. Такі платформи зобов'язані:

• запроваджувати механізми ідентифікації особистості;
• відстежувати транзакційну активність;
• оперативно реагувати на підозрілі операції;
• взаємодіяти з FIU-India й іншими регуляторами.

Класифікація криптоактивів у правовому регулюванні в Індії

Держава не визнає криптовалюту законним платіжним засобом, але запроваджує категорії та критерії для обліку цифрових активів у межах фіскального та нормативного контролю. У 2022 році було внесено поправки до Закону про податок на дохід, відповідно до яких з'явився термін Virtual Digital Assets — під нього підпадають майже всі форми.

До віртуальних активів належать такі криптовалюти як Bitcoin, Ethereum, Litecoin й інші аналоги, які працюють на основі децентралізованих блокчейн-технологій. Не взаємозамінні токени є унікальними цифровими записами, що засвідчують право власності на актив. Інші токенізовані активи відображають вартість майна чи контрактних прав, які не мають чіткої законодавчої бази в Індії, але підпадають під визначення VDAs. Варто встановити легальну структуру володіння криптоактивами в Індії, щоб унеможливити ризики подвійного оподаткування й уникнути санкцій.

Токени безпеки прирівнюються до інвестиційних інструментів, подібних до акцій, облігацій та інших цінних паперів. Попри це нині немає чіткого механізму регулювання security tokens в Індії, і вони можуть підпадати під юрисдикцію Ради з цінних паперів і бірж. Утилітарні токени призначені для надання доступу до конкретних продуктів і не мають інвестиційної функції.

Податкове регулювання в Індії

Розвиток цифрової економіки, активне впровадження технологій блокчейн і зростання популярності рішень у цій країні зумовлюють необхідність гнучкого та своєчасного оновлення податкового законодавства. Правове регулювання криптоактивів в Індії сьогодні розглядається як один із пріоритетних напрямків у формуванні сучасної фіскальної політики. Приписи країни поступово адаптуються до нових умов, забезпечуючи баланс між інтересами держави та створенням прозорого й передбачуваного ділового середовища для учасників ринку. Важливою складовою цих процесів є корпоративне оподаткування, яке безпосередньо впливає на стратегію компаній, що працюють у цифровій та блокчейн-сфері.

У межах чинних норм правове регулювання криптоактивів в Індії передбачає такі базові ставки корпоративного податку на прибуток:

• закордонні підприємства, які ведуть діяльність безпосередньо або через постійне представництво, оподатковуються за ставкою 35%;
• місцеві організації підлягають оподаткуванню за базовою ставкою 30%;
• фірми, чий сукупний дохід у 2023–2024 фінансовому році не перевищив 4 млрд індійських рупій, мають право на застосування пільгової ставки 25%.

Ці правила діють незалежно від того, ведеться бізнес офлайн чи через цифрові платформи, за умови, що він відповідає критеріям ділової активності.

Чітке розуміння того, як влаштовано правове регулювання криптоактивів в Індії, має ключове значення для компаній, які планують роботу з блокчейн-технологіями, цифровими транзакціями чи смарт-контрактами. Такий підхід дозволяє не тільки правильно розраховувати податкове навантаження, а й завчасно вибудовувати легальні й ефективні бізнес-моделі. Для мінімізації податкових і юридичних ризиків рекомендується проводити комплексний аналіз застосовних норм, оцінювати їх вплив на конкретний вид діяльності та враховувати можливі зміни законодавства.

Хочете проконсультуватися?

Зв'яжіться з нашими експертами й отримайте відповіді на Ваші запитання.

Замовити консультацію

Наслідки порушень у правовому регулюванні криптоактивів в Індії

Цивільно-правова відповідальність – важливий інструмент захисту інтересів учасників крипторинка, інвесторів і контрагентів. Вона настає при порушенні договірних зобов'язань, недотриманні правил надання послуг, а також при заподіянні збитків іншій стороні внаслідок неправомірних дій. Основним видом цивільно-правової відповідальності є відповідальність за порушення умов контрактів, укладених між учасниками угод із криптоактивами. У таких договорах фіксуються права та обов'язки сторін, умови передавання, зберігання, обміну чи іншого використання криптовалют.

Відшкодування збитків відіграє ключову роль у відновлення справедливості між сторонами. У правовому регулюванні криптоактивів в Індії передбачається повний компенсаційний механізм, що дозволяє стягнути з винного кошти, еквівалентні втратам. Можлива компенсація моральної шкоди, якщо порушення договірних зобов'язань спричинило негативні нематеріальні наслідки для контрагента.

Врегулювання спорів у сфері криптовалют має низку особливостей. Насамперед це обов'язкове прагнення досудового врегулювання. Законодавство підтримує застосування альтернативних методів вирішення спорів у правовому регулюванні криптоактивів в Індії. Це дозволяє сторонам оперативно і менш затратно врегулювати конфлікт.

При неможливості досудового вирішення спори підлягають розгляду в суді загальної юрисдикції чи спеціалізованих арбітражних судах. З огляду на особливості криптовалют, суди тут все частіше застосовують міжнародні стандарти, а також розглядають технічні експертні висновки. Для всіх учасників ринку дуже важливо уникнути юридичних ризиків під час роботи з криптоактивами в Індії, здійснюючи ретельну правову експертизу договорів і постійний моніторинг відповідності.

Адміністративні заходи відповідальності спрямовані на гарантування виконання законодавства й покарання за порушення без залучення кримінального переслідування. Вони широко застосовуються регуляторами фінансового ринку й державними органами. Штрафи – одна з найпоширеніших форм адміністративних санкцій. Їхній розмір в Індії варіюється залежно від характеру порушення, масштабів діяльності й ступеня шкоди. Регулятори мають право застосовувати жорсткіші заходи — зупиняти діяльність юридичних осіб, які порушують нормативні акти.

Кримінальне законодавство передбачає суворі покарання за злочини під час правового регулювання криптоактивів в Індії. До основних належать:

• шахрайські схеми;
• інсайдерська торгівля;
• створення та поширення шкідливого ПЗ;
• незаконне залучення коштів інвесторів;
• маніпуляції з ринком криптовалют;
• порушення вимог AML/CFT;
• ухилення від сплати податків і приховування доходів, отриманих внаслідок операцій із криптоактивами.

У межах кримінального переслідування застосовуються запобіжні заходи. Сюди відносять арешт підозрюваних, блокування рахунків та активів, тимчасове обмеження доступу до цифрових платформ й інші заходи для запобігання подальшому порушенню закону та можливому заподіянню шкоди.

Ризики у криптодіяльності в Індії

Складність технологій блокчейна й анонімність транзакцій створюють сприятливий ґрунт для діяльності хакерів і шахраїв. Кібератаки на криптобіржі, гаманці та провайдерів послуг все частіше стають причиною значних фінансових втрат і підриву довіри користувачів. Ризик таких злочинів залишається особливо високим.

Підприємства, які працюють із такими активами, повинні впроваджувати комплексні заходи захисту. З погляду законодавства індійські нормативні акти передбачають жорсткі вимоги щодо захисту персональних даних і своєчасного повідомлення регуляторів про факти кіберінцидентів. У такому середовищі дуже важливо для бізнесу оцінити правові ризики використання криптовалют в Індії, виявити вразливості та сформувати ефективну стратегію кібербезпеки. Це дозволить мінімізувати ймовірність фінансових втрат і шкоди репутації.

Маніпуляції ринком негативно впливають на кінцевих інвесторів і репутацію всієї криптоіндустрії. У разі виявлення подібних порушень особи можуть отримати великі штрафи, кримінальну відповідальність і заборону на ведення діяльності. Для запобігання цим ризикам підприємства повинні впроваджувати внутрішні механізми контролю, зокрема системи моніторингу торгових операцій, аудит дій співробітників і регулярну перевірку контрагентів. Також важлива культура етичної поведінки та дотримання стандартів корпоративного управління.

Технічні збої в роботі криптоплатформ й інфраструктури можуть призвести до серйозних наслідків. В умовах високої конкуренції та очікувань користувачів кожен збій негативно позначається на репутації й може призвести до відтоку клієнтів. Це враховується при правовому регулюванні криптоактивів в Індії. Причинами можуть бути помилки в програмному коді, проблеми з серверним обладнанням, перебої в інтернет-зв'язку або неправильна експлуатація програмного забезпечення.

Юридичні ризики пов'язані з недостатньою прозорістю та постійними змінами нормативної бази. Фінансові потенційні проблеми проявляються у високій волатильності курсів криптовалют, можливих проблемах із ліквідністю та доступом до фіатних засобів. Також значні загрози несуть репутаційні ризики, коли негативні новини чи інциденти можуть призвести до втрати довіри та клієнтів. Операційні помилки включають недоліки в управлінні, неефективну взаємодію між підрозділами та слабкий контроль за процесами.

Висновок

Правове регулювання криптоактивів в Індії — це багатогранна сфера, що динамічно розвивається і є вкрай важливою. Вона знаходиться на стику сучасних технологій, фінансів і законодавства. За останні роки Індія продемонструвала серйозний інтерес до розвитку цифрових фінансових технологій, зокрема криптовалют і блокчейна. Юрисдикція одночасно прагне забезпечити баланс між інноваціями та захистом прав споживачів, інвесторів і фінансової системи загалом.

Проте нормативна база залишається складною, часто змінюється, а місцеві особливості регулювання створюють додаткові виклики для іноземних і місцевих учасників ринку. У цьому контексті стає очевидною необхідність глибоко розуміти чинне законодавство й мати можливість швидко адаптуватися до його змін. Тільки комплексний, продуманий і професійний підхід дозволяє ефективно управляти ризиками.