Регулювання іноземних інвестицій у Канаді здійснюється відповідно до Investment Canada Act (ICA). Канада протягом десятиліть зберігає статус привабливого напрямку для міжнародних інвесторів завдяки стабільній економіці, прозорій правовій системі та відкритій економіці. Однак залучення іноземного капіталу супроводжується суворими заходами регулювання, спрямованими на захист економічного суверенітету та ключових галузей.
Ця стаття є детальним оглядом основ правового регулювання прямих іноземних інвестицій у Канаді: хто підпадає під дію закону, які дії повинні вживати іноземні інвестори, у яких випадках необхідна перевірка, і яким чином уряд забезпечує збалансований підхід до розвитку економіки та захисту державних інтересів.
Усі іноземні особи, які набувають контроль над чинним канадським бізнесом або створюють новий бізнес у цій країні, підпадають під дію цього закону. Іноземні громадяни мають подати повідомлення або заяву про перегляд інвестицій, якщо не застосовується відповідне виключення.
Департамент нагляду за іноземними інвестиціями та економічною безпекою (FIRES) є урядовим відомством, відповідальним за виконання Закону про інвестиції (ICA). У цій статті розглядаються ключові аспекти регулювання прямих іноземних інвестицій у Канаді, а також аналіз механізмів, за допомогою яких державні органи забезпечують захист національних інтересів і стратегічних галузей економіки.
Регулювання іноземних інвестицій у Канаді: сфера застосування ICA
Закон ICA було ухвалено з метою забезпечення участі держави у контролі за інвестиціями іноземних суб’єктів в економіку Канади. Він застосовується до всіх іноземних осіб і компаній, які планують придбати контроль над канадським бізнесом або відкрити нове підприємство в країні. Це означає, що кожен іноземний інвестор має подати повідомлення про угоду або пройти процедуру державної перевірки, якщо до нього не застосовується одне з передбачених виключень.
Виконання положень закону контролює спеціалізований підрозділ федерального уряду — FIRES, який входить до структури Міністерства інновацій, науки та економічного розвитку (ISED). Цей орган оцінює потенційний вплив іноземних інвестицій на національні інтереси та приймає рішення щодо допустимості їх здійснення з огляду на суспільне благо та економічну безпеку.
Контроль прямих іноземних інвестицій у Канаді: форми повідомлення та процедура подання
Коли іноземний інвестор має намір придбати контрольний пакет акцій канадської компанії або створити нову фірму, він зобов’язаний офіційно заявити про свої наміри. Залежно від особливостей операції та статусу інвестора застосовується одна з двох процедур.
Це спрощена форма взаємодії з державою, яка передбачає подання стандартної заяви із зазначенням основних даних:
- інформації про інвестора;
- відомостей про бізнес, який планується набути або створити;
- даних про продавця (у разі придбання чинного підприємства).
Повідомлення можна подати протягом 30 днів після завершення операції, і воно не зупиняє процес укладення угоди. Фактично, у більшості випадків повідомлення подаються вже постфактум, після підписання угоди.
Ця процедура застосовується у випадках, коли прямі іноземні інвестиції в Канаду потенційно можуть суттєво вплинути на національні інтереси. Інвестор повинен подати розгорнутий пакет документів до завершення угоди:
- детальну інформацію про інвестора та його структуру;
- стратегічні плани щодо розвитку набутого канадського бізнесу;
- фінансові та операційні прогнози;
- відомості про працевлаштування, інноваційну діяльність, вплив на експорт і орієнтованість на імпорт.
Угода може бути завершена лише за умови, що міністр інновацій, науки й промисловості (а у випадку культурного сектору — міністр спадщини та мультикультуралізму) надасть офіційний висновок про те, що інвестиція принесе так звану чисту вигоду Канаді.
Регулювання злиттів і поглинань (M&A) у Канаді (чи повинен інвестор повідомити владу або пройти повноцінну перевірку) залежить від сукупності кількох чинників:
- вартість активів цільового канадського бізнесу;
- громадянство або країна реєстрації інвестора;
- наявність торговельної угоди між країною походження інвестора та Канадою;
- статус інвестора як державного підприємства;
- сфера діяльності канадської компанії (наприклад, культурні сектори потребують підвищеної уваги);
- пряма або опосередкована структура угоди (наприклад, якщо канадська компанія входить до групи іноземних активів);
- чи є об’єкт угоди вже контрольованим іноземним інвестором у Канаді.
Регулювання інвестиційної діяльності в Канаді: що вважається набуттям контролю
Ключовим поняттям у регулюванні іноземних інвестицій у Канаді є набуття контролю, оскільки саме воно слугує критерієм застосування закону. ICA визначає контроль таким чином:
- Набуття понад 50 % акцій канадської корпорації, які беруть участь у голосуванні.
- Придбання від однієї третини до половини акцій, що голосують, якщо немає доказів протилежного (наприклад, якщо в іншого акціонера залишається визначальна більшість акцій і відсутня угода про передачу повноважень).
Наявність меншої кількості, ніж одна третина, акцій, що беруть участь у голосуванні, не вважається достатньою для контролю та, відповідно, не підпадає під дію ICA. Таким чином, визначення контролю в канадському законодавстві враховує фактичний вплив на управління компанією, а не лише формальні показники часток.
Правове регулювання іноземних інвестицій у Канаді має особливе значення для бізнесу в стратегічних галузях економіки, таких як:
- телекомунікації та технології;
- енергетика та інфраструктура;
- оборонна промисловість;
- критично важливі ланцюги постачання;
- виробництво високотехнологічних компонентів;
- охорона здоров’я та фармацевтика.
Окремі положення ICA поширюються на культурний сектор, зокрема видавництво книг і газет, виробництво фільмів та радіомовлення. Такі угоди розглядаються окремо за участі Міністерства канадської спадщини.
З 2009 року в структурі регулювання угод M&A у Канаді закріплено механізм оцінки загроз національній безпеці, який дозволяє державі призупинити або заборонити будь-яку угоду за участі іноземного інвестора, якщо вона може створити ризики для суверенітету, оборони або критично важливої інфраструктури Канади. Подібні оцінки проводяться спільно з профільними відомствами, зокрема з Міністерством громадської безпеки та розвідувальними службами. Рішення про призупинення угоди може бути прийняте незалежно від розміру інвестиції або форми власності.
Прямі іноземні інвестиції в Канаді: як працює механізм контролю відповідно до ICA
Уряд вітає приплив іноземних інвестицій, водночас прагнучи забезпечити захист національних інтересів, стратегічних галузей і конфіденційної інформації. Саме для цих цілей було ухвалено Закон про інвестиції. Цей закон передбачає два ключові механізми перевірки — оцінку чистої вигоди та аналіз ризиків для національної безпеки.
Чиста вигода — основа інвестиційного аналізу.
Коли іноземний інвестор планує придбати контроль над канадською компанією, і сума угоди перевищує визначений фінансовий поріг, ініціюється процедура перевірки на предмет чистої вигоди для Канади. У рамках цієї оцінки міністерство розглядає, як інвестиції вплинуть на економіку та суспільні інтереси країни.
Основні критерії оцінки:
- Перевіряється, чи призведе інвестиція до зростання зайнятості, збільшення перероблення ресурсів всередині країни, розширення виробництва або локалізації компонентів і послуг.
- Увага приділяється ступеню залученості громадян і компаній Канади в управління та функціонування бізнесу після укладання угоди.
- Оцінюється внесок інвестора у підвищення продуктивності, впровадження нових технологій, підтримку інновацій та розвиток інтелектуальної власності, особливо якщо вона була створена за державної підтримки.
- Аналізується, чи не призводять угоди злиття і поглинання в Канаді до монополізації або інших негативних наслідків для ринкової конкуренції.
- Враховується, наскільки інвестиція відповідає промисловій, економічній та культурній стратегії країни, серед центральних питань: як інвестиція вплине на захист персональних даних громадян.
- Розглядається потенціал інвестицій для зміцнення позицій Канади на світових ринках.
Міністр може враховувати будь-яку доступну інформацію, зокрема документи, надані сторонами угоди, зауваження від провінційних і територіальних влад, а також відгуки третіх осіб.
Національна безпека — окремий рівень аналізу.
Незалежно від розміру інвестиції та відповіді на запитання, чи вимагається її формальне декларування, відповідно до закону, здійснення угод зі злиття та поглинання в Канаді може додатково підпадати під вимогу перевірки на предмет загрози національній безпеці. Це стосується навіть міноритарних часток і непрямих придбань. Уряд використовує широкий спектр джерел — від даних розвідувальних служб до повідомлень ЗМІ та спеціалізованих бізнес-баз даних. Якщо з’являється підстава вважати, що угода може створювати ризики, запускається багатоступенева процедура перевірки, яка може тривати понад 200 днів.
Що саме вивчається під час перевірки:
- характеристики канадського активу або підприємства, яке є об’єктом інвестиції;
- умови та структура самої інвестиційної угоди;
- походження інвестора, його зв’язок з державними структурами, архітектура власності та ступінь впливу третіх осіб.
Якщо за оцінкою міністра громадської безпеки угода не становить загрози, її можна схвалити за умови виконання певних зобов’язань. Якщо ж ризики зберігаються, уряд має право повністю заборонити угоду, дозволити її на обмежених умовах, що забезпечують безпеку, або вимагати відчуження активів або передачі контролю від іноземного інвестора.
Зв'яжіться з нашими експертами й отримайте відповіді на Ваші запитання.
У яких випадках придбання контролю над канадським бізнесом не регулюється
Регулювання угод злиття і поглинання в Канаді включає низку винятків. Ці положення дозволяють різним суб’єктам, зокрема венчурним інвесторам, банкам, страхувальним компаніям та іншим особам набувати контроль над канадськими компаніями без необхідності дотримання стандартних процедур погодження, встановлених ICA. Нижче розглянемо, у яких випадках чинне регулювання іноземних інвестицій у Канаді не застосовується, та які обставини звільняють учасників угод від законодавчих вимог.
Діяльність дилерів і трейдерів цінних паперів
Якщо особа придбала акції, які голосують, або частки участі в компаніях у межах своєї звичайної професійної діяльності дилера або трейдера на ринку цінних паперів, такі дії не підпадають під дію основного закону. Це стосується виключно операцій, здійснюваних у ході стандартної біржової практики.
Венчурні інвестиції
Закон також не розповсюджується на іноземні інвестиції в Канаді, пов’язані з придбанням акцій, які голосують, для надання венчурного фінансування. Таке виключення покликане сприяти розвитку інноваційних проєктів і стартапів, які потребують підтримки інвесторів.
Набуття шляхом реалізації забезпечення
Якщо контроль над бізнесом переходить до кредитора внаслідок виконання забезпечення за наданою позикою або іншою формою фінансової підтримки, така операція виключається зі сфери регулювання прямих іноземних інвестицій у Канаді. Це правило діє за умови, що операція здійснюється відповідно до федеральних законів про банки, кооперативні кредитні асоціації, страхові компанії або трастові організації.
Придбання для цілей фінансування з тимчасовим обмеженням
Якщо придбання контролю над канадським бізнесом здійснюється виключно з метою організації або підтримки фінансування компанії, закон також не застосовується. Однак важливо, щоб інвестор відмовився від контролю впродовж двох років або іншого строку, затвердженого міністром. Це забезпечує тимчасовий характер втручання та виключає недобросовісне використання правового звільнення.
Внутрішньогрупові злиття та корпоративні реорганізації
Коли контроль над бізнесом переходить до іншої юридичної особи в результаті злиття, консолідації або іншої форми реорганізації, однак при цьому кінцевий власник контрольного пакета залишається тим самим, закон не застосовується. Таке виключення важливе для випадків реструктуризації компаній, що не впливає на реального власника бізнесу.
Придбання державними агентствами та корпораціями
Якщо бізнес у Канаді переходить під контроль агента — федерального або провінційного рівня — або під управління так званої корпорації Корони, така операція виключається зі сфери дії закону. Ця норма відображає необхідність гнучкості в операціях за участі державних структур.
Угоди, що підпадають під особливе банківське регулювання
Якщо угода підпорядковується положенням Закону про банки, вона автоматично виключається з регулювання іноземних інвестицій у Канаді на підставі загального закону про набуття контролю. Ця частина включає, зокрема, операції за участі фінансових холдингів.
Недобровільний перехід контролю
Якщо контроль над бізнесом перейшов до іншого суб’єкта не з власної ініціативи, а в силу закону або внаслідок правонаступництва (наприклад, успадкування), така передача не потребує застосування положень ICA. Це виключення захищає правонаступників від зайвого адміністративного навантаження.
Угоди за участю страхових компаній
ICA виключає угоди з придбання контролю над канадськими компаніями з боку:
- страхових компаній, зареєстрованих у Канаді та які підпадають під Закон про страхові компанії, за умови, що їхні доходи від канадської діяльності враховуються при оподаткуванні;
- іноземних страхових організацій, які мають дозвіл Суперінтенданта фінансових установ працювати в Канаді (при дотриманні аналогічних умов);
- канадських корпорацій, повністю контрольованих вищезазначеними страховими суб’єктами (за деякими винятками), якщо активи та інтереси, що використовуються в канадському бізнесі, перебувають у довірчому управлінні, як це передбачено Законом про страхові компанії.
Законодавці посилили контроль іноземних інвестицій у Канаді
У березні 2024 року в Канаді відбулися зміни в законодавстві, що регулює питання національної безпеки при залученні іноземних інвестицій. 22 березня було ухвалено законопроєкт C-34, який суттєво розширив повноваження уряду щодо захисту стратегічних інтересів країни. Основну увагу зосереджено на регулюванні іноземних інвестицій у Канаді в пріоритетних секторах: іноземні інвестори зобов’язані проходити обов’язкову перевірку національної безпеки до укладення угоди. Серед таких секторів — критично важливі технології, оборонна промисловість, телекомунікації та енергетика. Закон також розширив повноваження міністра інновацій, науки й промисловості. Тепер він має право застосовувати тимчасові обмеження під час проведення перевірок і вимагати від інвесторів виконання умов, спрямованих на зменшення потенційних загроз безпеці.
Законопроєкт C-34 збільшив розмір щоденних штрафів за порушення з 10 000 до 25 000 канадських доларів. Окрім того, було запроваджено новий вид штрафу — до 500 000 канадських доларів за несвоєчасне подання обов’язкових документів. У сукупності ці зміни посилили позиції Канади як держави, здатної балансувати між інвестиційною привабливістю та захистом національних інтересів.
Висновок
Канада справедливо вважається однією з найбільш привабливих країн для іноземних інвесторів завдяки стабільній економіці, прозорій правовій системі та сприятливому діловому середовищу. Однак відкритість інвестиційного ринку зовсім не означає неконтрольований доступ до ключових галузей. Законодавці розробили регулювання іноземних інвестицій у Канаді таким чином, щоб збільшити приплив капіталу, водночас захищаючи національний суверенітет.
Контроль прямих іноземних інвестицій у Канаді спрямований на досягнення балансу: інвесторам надають широкі можливості для ведення бізнесу, проте держава зберігає контроль у пріоритетних сферах, таких як: телекомунікації, оборонна промисловість і критична інфраструктура. У цих галузях будь-які угоди проходять ретельну перевірку на предмет можливої шкоди суспільним інтересам або загроз національній безпеці.
Ми надаємо експертну підтримку у питаннях регулювання іноземних інвестицій у Канаді, допомагаючи нашим клієнтам орієнтуватися у правових, фінансових та адміністративних нюансах. До переліку наших послуг також належить супровід інвестиційних проєктів у Канаді на всіх етапах: від аналізу галузей і розробки інвестиційної стратегії до підготовки юридичних документів і взаємодії з державними структурами.