Регулювання торгівлі криптоактивами в Індії, які визначаються як віртуальні цифрові активи (VDAs) — цифрове уявлення вартості, що використовує криптографічно захищений розподілений реєстр для валідації транзакцій, — відображає еволюцію від початкового заборонного підходу до поступового впровадження структурованої правової бази, яка починається з Finance Act 2022 та завершується розширенням визначення VDAs у 2025 році. Починаючи з повної відсутності правового статусу та неоднозначних позицій RBI, індійський крипторинок подолав етапи жорсткого регулювання, введення податку на прибуток від операцій без вирахування витрат й обов'язкового TDS, ставши однією з деталізованих регуляторних екосистем в Азії. Ця стаття пропонує актуальний аналіз правових, податкових і комплаєнс-вимог для ключових учасників ринку — криптобірж, інвесторів і юридичних консультантів, — фокусуючись на практичному застосуванні норм PMLA, Income Tax Act та FIU-IND, щоб допомогти професіоналам мінімізувати ризики й ефективно інтегруватися у впорядковане цифрове фінансове середовище країни.
Загальний правовий контекст
Сучасна юрисдикція Індії послідовно адаптує правові механізми до викликів цифрової епохи. Регулювання торгівлі криптоактивами в Індії базується на трьох критичних напрямках: аналізі прогалин у ліцензуванні, інтерпретації чинних законів і координації регуляторних структур.
Відсутність спеціалізованих криптоліцензій та її наслідки
На поточному етапі відсутня окрема ліцензійна система операторів крипторинку, що породжує правову невизначеність. Управління цифровими активами країни відбувається через адаптацію загальних фінансових норм, що посилює ризики для учасників ринку. Регулювання торгівлі криптоактивами в Індії постає перед викликом: відсутність чітких критеріїв ліцензування провокує неоднозначне трактування зобов'язань платформ. Це призводить до збільшення кількості спірних ситуацій між користувачами та сервісами, а також ускладнює міжнародне співробітництво через розбіжності в підходах до нагляду.
Основні законодавчі акти й нормативні документи
Юридична основа регулювання токенів формується через модернізацію чинних нормативів. Контроль над крипторинком інтегрований у ключові закони адаптовані під цифрові реалії.
З 2023 року криптооператори зобов'язані дотримуватись вимог PMLA, зокрема щодо ідентифікації клієнтів і відстеження підозрілих транзакцій. Регулювання торгівлі криптоактивами в Індії через призму боротьби з відмиванням коштів вимагає від бірж запровадження алгоритмів аналізу ланцюжків транзакцій. Порушення норм призводить до блокування активів і кримінальної відповідальності, що значно підвищує операційні витрати бізнесу.
З 2022 року доходи від токенів оподатковуються за ставкою 30% із фіксованим вирахуванням. Нагляд за цифровими активами включає автоматизований обмін даними між криптобіржами й податковими органами. Введення TDS (податку у джерела) у розмірі 1% на кожну угоду усунуло ухилення від сплати, але спровокувало відтік користувачів на децентралізовані платформи.
З березня 2023 року всі криптосервіси зобов'язані реєструватися у FIU-IND та подавати щоквартальні звіти. Правове регулювання токенів через індійську фінансову розвідку потребує верифікації 100% користувачів і зберігання даних до 5 років. Невиконання умов карається штрафами до $2 млн, що зробило Індію однією з найсуворіших юрисдикцій щодо прозорості операцій.
Ключові регулятори та їх функції
Координацію нагляду за цифровими активами розподілено між чотирма інститутами, чиї повноваження перетинаються в частині крипторинку.
Центральний банк відповідає за моніторинг системних ризиків, пов'язаних із цифровими активами. Регулювання торгівлі криптоактивами в Індії RBI фокусується на запобіганні витоку ліквідності з традиційного фінансового сектора. У 2024 році запущено пілотну платформу для відстеження криптофіатних конверсій у реальному часі.
Як головний орган протидії фінансовим злочинам, FIU-IND обробляє 95% криптозвітів. Контроль над крипторинком через фінансову розвідку включає інтеграцію з міжнародними базами на кшталт FATF й аналіз аномальних патернів через AI-алгоритми.
З 2024 року SEBI регулює токенізовані активи, прирівнюючи їх до цінних паперів. Нагляд за цифровими активами розширено на стейблкоїни та DeFi-протоколи, вимагаючи розкриття інформації про смарт-контракти. Це спричинило заборону 12 іноземних бірж за невідповідність стандартам прозорості.
Податкове управління відповідає за виконання криптоналогів. Регулювання торгівлі криптоактивами в Індії через CBDT включає автоматичне зіставлення гаманців із податковими ідентифікаторами та блокування рахунків при несплаті. У 2024 році система виявила 18 тис. випадків ухилення, зібравши $450 млн штрафів.
Такий багаторівневий підхід формує жорсткий, але передбачуваний правовий ландшафт, де баланс між інноваціями та безпекою залишається ключовим викликом для регуляторів. Управління цифровими активами країни продовжує трансформуватися, враховуючи як внутрішні запити ринку, так і глобальні тренди фінансової безпеки.
Регулювання торгівлі криптоактивами в Індії: реєстрація та комплаєнс
Легітимізація криптооперацій в Індії неможлива без дотримання суворих процедур реєстрації та внутрішніх норм контролю. Нагляд за крипторинком через призму комплаєнсу фокусується на трьох напрямках: акредитації у FIU-IND, впровадженні заходів ідентифікації клієнтів і створенні корпоративних систем моніторингу.
Реєстрація в FIU-IND: процедура та вимоги
З березня 2023 року всі криптоплатформи повинні пройти акредитацію у FIU-IND. Регулювання торгівлі криптоактивами в Індії через фінансову розвідку передбачає двоетапну процедуру: попереднє подання даних і подальше підтвердження через аудит.
Заявки подаються в електронному форматі з обов'язковою верифікацією через цифровий підпис. Управління цифровими активами передбачає 45-денний термін розгляду, продовження якого можливе за запитом додаткових документів. Порушення графіка призводить до призупинення операцій на 90 днів із правом повторного подання.
Потрібно подати статутні документи, схему роботи алгоритмів відстеження транзакцій, дані про власників і докази інтеграції з національною системою цифрових ідентифікаторів (Aadhaar). Контроль над крипторинком посилено вимогою підтвердження відсутності зв'язків із санкційними юрисдикціями через нотаріальні засвідчення.
Обов'язкові процедури KYC/AML/CFT
Дотримання міжнародних стандартів боротьби із фінансовими злочинами стало обов'язковою умовою для операторів. Правове регулювання токенів через KYC-механізми передбачає багаторівневу верифікацію та автоматизований аналіз ризиків.
Політика CIP вимагає верифікації особистості через біометричні дані та підтвердження джерела коштів. Регулювання торгівлі криптоактивами в Індії через ідентифікацію клієнтів передбачає сканування глобальних списків санкцій та оцінку репутаційних ризиків. Відмова від процедури блокує доступ до індійських фіатних шлюзів.
Системи аналізу операцій відстежують суми понад ₹500 тис. ($6 тис.) за одну угоду або накопичувально за тиждень. Нагляд за крипторинком через транзакційний контроль потребує автоматичного заморожування засобів при виявленні зв'язків із сірими адресами. Ліміти знижено на 30% для користувачів без повної верифікації.
STR подаються FIU-IND протягом 24 годин після виявлення аномалії. Управління цифровими активами передбачає обов'язковий опис алгоритмів, що виявили підозрілу активність, і прикріплення доказової бази. Невиконання вимоги карається штрафом до 0,5% від річного обороту.
Внутрішні регламенти та аудит
Ефективність комплаєнсу залежить від побудови корпоративних систем контролю, які відповідають вимогам регуляторів.
Кожна платформа має створити відділ із головним офіцером з дотримання норм (CCO), який має стаж щонайменше 5 років у фінансовому секторі. Регулювання торгівлі криптоактивами в Індії через внутрішні структури потребує щоквартальної перепідготовки співробітників і тестування знань за AML-стандартами.
Дані користувачів і транзакцій зберігаються у зашифрованому вигляді на серверах в Індії щонайменше 7 років. Правове індійське регулювання токенів через аудит передбачає дві щорічні перевірки: внутрішню та незалежну, з обов'язковою публікацією результатів у відкритому реєстрі FIU-IND. Порушення стандартів зберігання інформації призводить до відкликання акредитації.
Такий комплексний підхід до комплаєнсу формує прозору екосистему, де баланс між захистом користувачів і підтримкою інновацій залишається пріоритетом. Контроль за крипторинком продовжує трансформуватися з огляду на зростання обсягів цифрових операцій та еволюцію шахрайських схем.
Правовий статус ключових бізнес-моделей
Юридична класифікація криптооперацій в Індії впливає на вибір стратегії бізнесу. Нагляд за крипторинком через призму правового статусу визначає допустимі моделі взаємодії з користувачами, банківськими системами та регуляторами.
Криптовалютні біржі
Робота платформ регулюється через комбінацію FIU-IND-реєстрації та галузевих стандартів. Управління цифровими активами в сегменті бірж потребує чіткого розподілу централізованих і децентралізованих рішень.
CEX зобов'язані дотримуватись усіх вимог PMLA та Income Tax Act, включно з інтеграцією з національною системою ідентифікації. Регулювання торгівлі криптоактивами в Індії для DEX залишається спірним: з 2024 року децентралізовані протоколи, що перевищують $1 млн обороту на місяць, потрапляють під обов'язкову реєстрацію в FIU-IND як «віртуальні активні сервіси». Це викликало міграцію частини DEX до офшорних юрисдикцій із подальшим блокуванням доменів через індійських провайдерів.
Найбільша локальна платформа CoinSwitch Kuber використовує гібридний підхід: KYC-верифікація через Aadhaar, автоматичне подання TDS до CBDT та щомісячні звіти до SEBI за токенізованими активами. Для DEX-сегменту Uniswap впровадив ліміти на обсяги для індійських користувачів через геоблокування, але продовжує фігурувати в перевірках FIU-IND через обхідні транзакції через VPN.
Платіжні посередники та банківські коридори
Співпраця з традиційними фінансовими інститутами залишається найвразливішою ланкою. Контроль цифрових активів через платіжні ланцюжки регулюється жорсткими межами RBI.
З 2023 року банки зобов'язані перевіряти призначення платежів у криптонапрямках. Регулювання торгівлі криптоактивами в Індії через банківський сектор забороняє прямі зарахування на рахунки бірж, що змусило платформи використовувати номінальні рахунки через партнерські fintech-стартапи. Порушення правил призводить до автоматичного блокування кореспондентських відносин.
Пряме підключення до UPI заборонено, але з 2024 року дозволено використання проміжних гаманців із попередньою конвертацією в INR. Наприклад, Paytm запустив окремий розділ для криптопоповнення через QR-коди з автоматичною перевіркою лімітів у ₹100 тис. ($1,2 тис.) за транзакцію. Альтернативою стали передплачені картки з криптобалансом, схвалені RBI за умови щоденного аудиту ліквідності.
Послуги кастодіального зберігання
Зберігання активів регулюється через стандарти безпеки та звітність. Правове індійське регулювання токенів у кастодіальному сегменті потребує диференціації моделей.
Кастодіальні послуги (наприклад, BitGo India) зобов'язані мати ліцензію SEBI як «зберігачі цінних паперів» і страхувати активи на 75% від ринкової вартості. Для некастодіальних рішень (MetaMask, Trust Wallet) діє правило: якщо платформа контролює приватні ключі через хмару, вона автоматично підпадає під вимоги FIU-IND. Це призвело до виходу низки рішень з індійського ринку у 2024 році.
Обов'язковою є сертифікація за стандартом ISO/IEC 27001 та щоквартальні перевірки криптографічних ключів через схвалені RBI лабораторії. Регулювання торгівлі криптоактивами в Індії через кастодіальні норми вимагає зберігання 50% гарячих гаманців в офлайн-режимі та використання мультипідписів із трьома незалежними нодами. Порушення санкціонується штрафами до 2% від керованих активів.
Позабіржова торгівля (OTC, P2P)
Неформальні канали залишаються зоною підвищеного ризику регуляторів. Нагляд за індійським крипторинком через OTC-сегмент фокусується на відстеженні великих угод.
З 2024 року OTC-дески зобов'язані реєструватися в FIU-IND як «агенти обміну активів». Управління цифровими активами у P2P-форматі вимагає верифікації обох сторін угоди та фіксації контрактів у блокчейні з прив'язкою до Aadhaar. Відмова від реєстрації карається конфіскацією 100% обороту, що скоротило кількість великих OTC-операторів на 60% протягом року.
Усі угоди понад ₹2 млн ($24 тис.) автоматично потрапляють у систему моніторингу RBI із генерацією цифрового сліду. Контроль за індійським крипторинком через P2P-платформи включає сканування месенджерів і соцмереж з використанням NLP-алгоритмів для виявлення прихованих пропозицій. У 2024 році так було виявлено 3,2 тис. нелегальних операцій на суму $85 млн.
Еволюція правових меж для бізнес-моделей демонструє поступове зрушення від заборонних заходів до керованої інтеграції. Регулювання торгівлі криптоактивами в Індії продовжує балансувати між придушенням ризиків і підтримкою законних інновацій, формуючи один із найдеталізованіших регуляторних ландшафтів в Азії.
Зв'яжіться з нашими експертами й отримайте відповіді на Ваші запитання.
Податкове регулювання
Структура корпоративних податків безпосередньо впливає на рентабельність криптооперацій і вибір юридичної форми. Нагляд за крипторинком через фіскальні механізми потребує врахування специфіки оподаткування для резидентів і нерезидентів, а також можливостей оптимізації.
Базові ставки корпоративного податку на прибуток
Резидентні компанії оподатковуються на глобальний дохід, нерезидентні лише на операції, пов'язані з індійською юрисдикцією. Регулювання торгівлі криптоактивами в Індії через корпоративне оподаткування враховує обсяг виторгу та вид юридичної особи. Для компаній з оборотом до ₹4 млрд у 2023/24 фінансовому році базова ставка становить 25% (ефективна 26–29,12%), тоді як для великих гравців — 30–35% (31,2–38,22%). Податкове навантаження на криптобіржі та послуги безпосередньо залежить від вибору режиму оподаткування та дотримання умов для пільгових тарифів.
Пільгові ставки для окремих категорій компаній
З 2019 року доступні два спеціальні режими, критичні для криптоіндустрії за умови відмови від інших преференцій.
Компанії, які не використовують пільги щодо прискореної амортизації, наукових досліджень чи податкових канікул у ВЕЗ, можуть обрати ставку 22% (з сурчарджем 10% та збором 4%). Правове регулювання токенів через цей режим унеможливлює застосування MAT, але вимагає щорічної перевірки дотримання умов. Для криптоплатформ ключовим обмеженням є заборона зарахування збитків від попередніх періодів, що ускладнює облік волатильності ринку. Порушення вимог призводить до автоматичного переходу на стандартні ставки з перерахунком за три роки.
Створені після жовтня 2019 року компанії, які займаються виробництвом, можуть використати тариф 15% за умови відсутності розширення наявних потужностей. Управління цифровими активами в контексті цієї пільги потребує чіткого розподілу діяльності: розробка програмного забезпечення та цифрових рішень (зокрема криптографічних алгоритмів) не вважається виробництвом. З 2020 року пільга поширюється на компанії, що генерують електроенергію — критично для майнінгових операцій, але з обмеженням на використання обладнання, яке раніше експлуатувалося.
Альтернативний мінімальний податок (MAT)
Для компаній, які не обрали пільгових режимів, діє MAT на рівні 15% від бухгалтерського прибутку (ефективна ставка 15,6–17,47%). Регулювання торгівлі криптоактивами в Індії через MAT фокусується на великих операторах, податкове навантаження яких нижче 15% від бухгалтерських показників. Кредит MAT зберігається 15 років, але не застосовується до іноземних компаній без постійного представництва. Важливо: криптобіржі з оборотом понад ₹100 млн автоматично потрапляють під MAT за стандартного режиму оподаткування, що збільшує реальну ставку до 17,47%.
Специфіка застосування для криптоіндустрії
Корпоративне оподаткування взаємодіє з криптоподптками через механізм подвійного оподаткування.
- Подвійний облік доходів: прибуток від криптооперацій оподатковується за ставкою 30% як ВДА (Virtual Digital Assets), а також включається до корпоративного доходу за ставкою 25–30%. Проте витрати на індійські криптооперації не вираховуються при розрахунку ВДА-податку, що створює ефект подвійного оподаткування.
- TDS і корпоративні платежі: 1% утримання при кожній транзакції з криптоактивами не знижує бази з корпоративного податку, але враховується як передплата. Невідповідність даних між TDS-звітами та корпоративною декларацією призводить до автоматичні перевірки.
- Активи як ВДА: криптоактиви у балансі компанії класифікуються як ВДА, що забороняє відрахування амортизації навіть для майнінгового обладнання. Це робить ставку 15% непридатною для криптовиробництва, оскільки устаткування вважається використаним.
Практичні рекомендації для криптобізнесу
Оптимізація податкового навантаження потребує стратегічного вибору юридичної структури.
- Для бірж і сервісів: перевага режиму 22% з акцентом на прозорість обліку, оскільки заборона зарахування збитків компенсується стабільністю операційної моделі.
- Для майнінгу: фокус на ставку 15% через створення окремої структури для енерговиробництва з чітким розподілом активів і документацією, що підтверджує відсутність використання раніше застосовуваного обладнання.
- Для кастодіальних сервісів: уникнення класифікації як ВДА через юридичну форму зберігання (некастодіальні рішення), що дозволяє зберегти стандартне корпоративне оподаткування без 30% ставки.
Еволюція корпоративного оподаткування демонструє тенденцію до диференціації режимів для технологічного сектора. Регулювання торгівлі криптоактивами в Індії продовжує адаптуватися до специфіки цифрових ринків, де баланс між фіскальними надходженнями й підтримкою інновацій залишається ключовим пріоритетом. Управління цифровими активами потребує комплексного обліку всіх рівнів оподаткування для мінімізації ризиків і підвищення конкурентоспроможності на глобальному рівні.
Висновок
Регулювання торгівлі криптоактивами в Індії сформувало один із найдеталізованіших правових ландшафтів в Азії, що поєднує жорсткі вимоги до комплаєнсу, багаторівневе оподаткування та чіткий розподіл бізнес-моделей. Управління цифровими активами в країні вимагає від юристів постійного моніторингу змін у FIU-IND-стандартах, операторам – безумовного дотримання KYC/AML-процедур і TDS-механізмів, а інвесторам – врахування подвійного оподаткування прибутку від ВДА. Контроль за крипторинком через призму PMLA та Income Tax Act створює складний, але передбачуваний режим, де помилки в декларуванні призводять до автоматичних штрафів і блокування рахунків. Правове індійське регулювання токенів продовжує балансувати між придушенням ризиків і підтримкою законних інновацій, що робить професійну юридичну підтримку критично важливою для успішної роботи в цій сфері — зв'яжіться з нами для отримання актуальних рішень, адаптованих до динамічно змінних вимог індійських регуляторів.
