Сертифікація товарів в Індії — це система нормативного підтвердження відповідності продукції встановленим технічним вимогам. Процедура регулюється на федеральному рівні та охоплює широкий перелік товарних категорій. Основні положення закріплені в актах, прийнятих Бюро індійських стандартів (BIS), а також у рамках схем обов’язкової реєстрації. Сертифікація необхідна як для товарів, що імпортуються з-за кордону, так і для продукції, виготовленої в межах країни.Правила проведення сертифікаційних процедур залежать від категорії виробу та потенційного рівня ризику для здоров’я, безпеки та навколишнього середовища.
Обов’язковій реєстрації підлягають, зокрема, побутова електроніка, телекомунікаційне обладнання, іграшки, акумулятори, медичні вироби та харчові продукти. Для деяких груп достатньо добровільної сертифікації, що підтверджує відповідність національним стандартам та спрощує участь у державних закупівлях і тендерах. Відповідальними органами є BIS, Міністерство охорони здоров’я, Міністерство електроніки, інші профільні відомства.
Правова база сертифікації товарів в Індії
Якість товарів у країні регламентується Законом про Бюро індійських стандартів, який визначає правовий статус BIS як національного органу зі стандартизації. Основні положення закону закріплюють повноваження BIS щодо впровадження обов’язкової сертифікації певних категорій продукції, контролю за відповідністю та застосування заходів у разі порушень. Обов’язковість впроваджується на підставі Постанов про контроль якості (Quality Control Orders, QCO), що видаються відповідними міністерствами та передбачають обов’язкову реєстрацію окремих товарних груп. Такі постанови публікуються в Офіційному віснику Індії та набирають чинності у визначені строки, після чого виробництво, імпорт або продаж продукції без сертифіката BIS вважається правопорушенням.
Процедура сертифікації товарів в Індії передбачає послідовне проходження кількох етапів. Виробник визначає, чи підпадає продукція під обов’язкову реєстрацію за QCO. Далі він подає заявку до BIS з додаванням встановленого пакета документів, зокрема, відомостей про компанію, специфікацій товару та підтвердження виробничих потужностей. Після цього проводиться відбір зразків та випробування в акредитованій лабораторії BIS. Результати фіксуються у протоколах, на підставі яких приймається рішення про видачу сертифіката. У разі позитивного результату видається ліцензійний номер, товар включається до реєстру та підлягає маркуванню знаком ISI. Контроль за дотриманням умов здійснюється через інспекції та перевірки. У випадку виявлення порушень застосовується санкційний механізм, що включає відкликання ліцензії, штрафи та блокування постачань.
Програма обов’язкової сертифікації поділяється на дві основні схеми: Scheme I – для продукції, що підлягає ліцензуванню на стадії виробництва, та Scheme II (Compulsory Registration Scheme, CRS) – для певних категорій електронних товарів та ІТ-товарів. Сертифікація індійських товарів здійснюється в рамках однієї з цих схем залежно від характеристик продукції та її призначення. Переліки регульованих товарних позицій оновлюються на офіційному сайті BIS і доповнюються за потребою. У 2025 році кількість категорій, що підлягають обов’язковій сертифікації, перевищує 150 найменувань.
Товари, включені до переліку QCO, не допускаються до виробництва, імпорту, зберігання, продажу або розповсюдження на території Індії без чинного сертифіката BIS. Сертифікація товарів в Індії обов’язкова до ввезення або початку комерційного випуску. За відсутності відповідних документів вантаж не проходить митне оформлення та підлягає поверненню або знищенню. Виробничі потужності іноземних компаній також підлягають перевірці. Під час подання заяви заявник повинен зазначити точне розташування заводу, надати доступ для інспекційного аудиту та забезпечити можливість проведення випробувань продукції. У окремих випадках потрібні додаткові документи, включно з угодами з уповноваженим індійським представником (Authorized Indian Representative), якщо заявник не має юридичної присутності в Індії.
BIS також надає можливість оформлення тимчасової сертифікації на обмежену партію, однак у рамках QCO такі випадки суворо регламентовані. Постійна реєстрація є обов’язковою умовою для здійснення легальної господарської діяльності з контрольованими товарами. Усі виробничі партії мають бути ідентичними за параметрами, зазначеними у затвердженій документації, і супроводжуватися маркуванням ISI. Без нього продукція вважається нелегальною. Продавці, розповсюджувачі та імпортери несуть відповідальність нарівні з виробником.
У 2025 році перелік продукції, що підлягає обов’язковій реєстрації, охоплює, зокрема, трансформатори, шини, газові прилади, побутову техніку, кабельно-провідникову продукцію, деякі будівельні матеріали та упаковки для харчових продуктів. Сертифікація в Індії таких товарів стала обов’язковим елементом допуску на ринок. Усі технічні вимоги, методи випробувань і правила маркування містяться у стандартах IS, розроблених BIS і регулярно переглядаються.
Недотримання вимог QCO розглядається як порушення закону та може спричинити адміністративну й кримінальну відповідальність. Контроль за дотриманням положень здійснюється безпосередньо на місцях, зокрема в точках продажу та логістичних хабах. Компанії, які здійснюють імпорт без необхідної реєстрації, втрачають право на здійснення діяльності в Індії. BIS має право ініціювати перевірку за результатами ринкового моніторингу або на основі скарги.
Регулярна перевірка переліку QCO, відстеження змін у нормативно-правовій базі та своєчасне подання заяв є ключовими умовами дотримання законодавства. У разі зміни конструкції, сировини або виробничого процесу необхідне повторне затвердження. Наявність актуальної реєстрації також є обов’язковою при участі в державних закупівлях та подачі заявок на тендери. Сертифікація продукції в Індії вимагає суворого дотримання встановлених стандартів і прозорості на всіх етапах.
Регулятори, відповідальні за сертифікацію товарів в Індії
Бюро індійських стандартів виконує функції національного органу стандартизації та сертифікації продукції. Його діяльність охоплює розробку нормативних документів, встановлення технічних регламентів, акредитацію випробувальних лабораторій, видачу ліцензій та проведення інспекційного нагляду. У межах Постанов про контроль якості (Quality Control Orders) BIS визначає перелік продукції, що підлягає обов’язковій перевірці на відповідність встановленим стандартам IS. Станом на початок 2025 року такі вимоги поширюються на широкий спектр промислових та споживчих товарів.
Процедура реєстрації здійснюється через цифровий портал Manakonline. BIS розглядає заявки, перевіряє результати лабораторних випробувань і проводить аудит виробничих майданчиків. Після видачі ліцензії організація здійснює моніторинг дотримання стандартів, включаючи періодичні інспекції та контроль правильності маркування. Сертифікація товарів в Індії здійснюється виключно за участі BIS як головного наглядового органу.
Тестування зразків здійснюється в лабораторіях, включених до реєстру BIS Recognized Testing Laboratories. Ці установи акредитуються відповідно до встановлених процедур і проходять регулярну переоцінку. Ключова вимога — наявність технічної компетентності, відповідність інфраструктури та наявність кваліфікованого персоналу. Акредитація поширюється як на державні, так і на приватні організації, серед яких розташовані також за межами Індії.
BIS публікує перелік визнаних лабораторій, уповноважених проводити випробування за конкретними категоріями стандартів IS. Виробник зобов’язаний направляти зразки до лабораторії, яка має повноваження виконувати відповідні тести. Результати оформляються у вигляді протоколів, що приймаються BIS під час розгляду заявок. Відсутність акредитації лабораторії робить її висновки юридично недійсними. На практиці сертифікація індійських товарів неможлива без проведення перевірок у визнаних установах.
Окрім BIS, у систему нагляду залучено також інші державні органи. Міністерства та галузеві департаменти, зокрема Міністерство електроніки та інформаційних технологій (MeitY), Міністерство охорони здоров’я, Міністерство навколишнього середовища та Міністерство торгівлі, беруть участь у формуванні QCO та координації вимог до продукції. Їхня функція полягає у визначенні політичних і регуляторних пріоритетів, що впливають на розширення переліку товарів, які підлягають обов’язковій сертифікації.
Продукти, обов’язкові до сертифікації в Індії
Відповідно до положень Scheme-I (ISI Mark Scheme), обов’язковій сертифікації підлягають товари, що мають безпосереднє значення для безпеки, здоров’я та якості. Станом на початок 2025 року перелік охоплює понад 500 найменувань. Ключові групи включають будівельні матеріали, зокрема різні типи цементу, сталеві труби та арматуру, а також електротехнічну продукцію — кабелі, вимикачі та запобіжники. Окрему категорію становлять акумулятори, газові плити, кухонні комбайни та інші побутові прилади.
Виробник, який випускає такі вироби, зобов’язаний отримати ліцензію BIS до їхнього випуску на ринок. Передбачено обов’язкове проведення випробувань в акредитованих лабораторіях, а також регулярний нагляд за дотриманням вимог стандартів IS. Після отримання дозволу продукція маркується знаком ISI, що підтверджує її відповідність встановленим нормам і дозволяє її продаж. Сертифікація товарів в Індії за ISI-схемою є правовою вимогою для визначених категорій.
Scheme-II (CRS) поширюється переважно на електроніку та товари інформаційних технологій. У межах цієї схеми обов’язковій реєстрації підлягають такі товари, як: ноутбуки, мобільні телефони, монітори, телевізори, маршрутизатори, мікропроцесори, джерела живлення та безперебійні блоки живлення.
На відміну від ISI-схеми, тут виробник не зобов’язаний отримувати ліцензію. Замість цього він має провести лабораторні випробування своєї продукції та подати заявку на реєстрацію через портал BIS. Після успішної реєстрації на вироби наноситься маркування CRS, що включає унікальний ідентифікаційний номер. Це підтверджує завершення сертифікації індійських товарів згідно з правилами CRS і дозволяє їх законне розміщення на ринку. Порушення вимог призводить до вилучення продукції та заборони її реалізації.
BIS регулярно оновлює перелік продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації. Це здійснюється в координації з галузевими міністерствами та в рамках урядових постанов про контроль якості (QCO). Розширення охоплює як схеми ISI, так і CRS. Наприклад, в останні роки до обов’язкової реєстрації були додані зарядні пристрої, світлодіодні панелі, смартгодинники та інші категорії товарів, раніше не охоплені регуляторним контролем.
Зміни публікуються на офіційному сайті BIS і набирають чинності після перехідного періоду, встановленого в кожному QCO. Виробники зобов’язані відстежувати оновлення нормативної бази для своєчасного приведення своєї продукції у відповідність. Ігнорування цієї вимоги може спричинити адміністративну відповідальність. Для осіб, які мають намір сертифікувати товари в Індії, моніторинг оновлень QCO є обов’язковою частиною процесу. Актуальний перелік категорій продукції та їх розподіл за схемами можна знайти на порталі BIS.
Зв'яжіться з нашими експертами й отримайте відповіді на Ваші запитання.
Схеми сертифікації товарів в Індії
Система ISI Mark (Scheme I) є основною схемою обов’язкової сертифікації продукції, що здійснюється відповідно до Закону про Бюро індійських стандартів (The BIS Act, 2016). Вона охоплює широкий перелік промислових і споживчих товарів, включно з електричним обладнанням, будівельними матеріалами, автомобілями, текстилем та упаковкою. Підставою для сертифікації є наявність чинного стандарту IS (Indian Standard), розробленого BIS та застосовного до конкретної категорії продукції. У разі включення товару до переліку обов’язкової сертифікації виробництво, зберігання та продаж на території Індії дозволяються виключно за наявності ліцензії BIS.
Процедура розпочинається з подання заявки виробником або уповноваженим представником. У разі відсутності юридичної особи в Індії необхідне призначення Authorized Indian Representative. Заявник подає комплект документів, що підтверджують склад, характеристики продукції, відомості про виробництво та управління якістю. Після попереднього аналізу проводиться інспекція виробництва та відбір зразків. Лабораторні випробування здійснюються виключно в акредитованих центрах, перелік яких публікується на офіційному порталі BIS. За позитивного результату оформляється ліцензія з присвоєнням унікального номера, який використовується для нанесення знака ISI. Сертифікація товарів в Індії за схемою ISI Mark передбачає постійний нагляд, зокрема періодичні повторні випробування та інспекційні візити.
Схема обов’язкової реєстрації запроваджена Міністерством електроніки та інформаційних технологій (MeitY) спільно з BIS. Система поширюється на електроніку та IT-продукцію, що підлягають сертифікації перед виходом на ринок. Об’єктами регулювання є побутова та офісна техніка, елементи живлення, дисплеї, процесори, а також телекомунікаційне обладнання. Головною особливістю CRS є те, що виробник не отримує ліцензію у класичному розумінні, а зобов’язаний зареєструвати продукцію після проведення випробувань.
Процес починається з ідентифікації категорії продукції та перевірки її включення до переліку CRS. Надалі готується заявка з додаванням технічних паспортів, креслень та документації щодо системи управління якістю. Заявник самостійно направляє зразки до визнаної лабораторії, перелік яких оприлюднює BIS. Після отримання позитивних протоколів випробувань заповнюється форма онлайн-заявки, у якій зазначаються параметри виробу, контактні дані та інформація про виробничий майданчик. BIS присвоює реєстраційний номер, який підтверджує, що продукція пройшла перевірку та може бути реалізована на території країни. При цьому наноситься спеціальне маркування і вказується номер CRS. Сертифікація індійських товарів за цією схемою особливо актуальна для імпортерів, що працюють із серійною IT-продукцією.
Програма Eco Mark (Scheme IV) розроблена для продукції, яка відповідає екологічним та санітарним вимогам, чинним в Індії. Система застосовується до товарів, які мають мінімальний вплив на довкілля під час виробництва, використання та утилізації. Основними категоріями є мийні засоби, текстиль, акумулятори, паперові вироби, аерозолі та упаковка. Вимоги до продукції включають дотримання стандартів IS та додаткових критеріїв, що стосуються токсичності, біорозкладання, енергоефективності та повторного використання.
Для участі в Eco Mark виробник подає заявку до BIS, одночасно зазначаючи намір отримати сертифікат за екологічними параметрами. Окрім стандартного пакета документів, додаються екологічні висновки та відомості про технологію виробництва. Випробування проводяться в ліцензованих лабораторіях з акцентом на вплив на довкілля. У разі відповідності продукції основним технічним та екологічним вимогам видається сертифікат, а також дозвіл на використання знака Eco Mark у вигляді кольорового зображення з символом довкілля. Такий знак є підтвердженням відповідності добровільним екологічним критеріям. Сертифікація товарів в Індії за схемою Eco Mark — це спосіб продемонструвати відповідність міжнародним екологічним нормам.
Окрім стандартних схем BIS, в Індії застосовуються окремі режими сертифікації, розроблені для специфічних категорій продукції. До них належать Scheme IX, призначена для вибухозахищеного обладнання, та Scheme X, що застосовується до товарів, які підпадають під контроль у межах окремих урядових розпоряджень. Ці схеми діють у рамках спеціальних регламентів, ухвалених різними міністерствами — від Міністерства оборони до Міністерства сільського господарства.
Процедура сертифікації в цих випадках значно варіюється залежно від категорії продукції. Наприклад, при сертифікації вибухозахищеного обладнання акцент робиться на оцінці відповідності міжнародним стандартам безпеки, специфіці конструкції та стійкості до впливу зовнішнього середовища. Виробник зобов’язаний надати не лише зразки та технічну документацію, а й результати випробувань з вибухобезпеки, проведених у спеціалізованих лабораторіях.
В інших випадках, наприклад, при сертифікації харчової тари, вимоги визначаються спільно з регуляторними органами у сфері охорони здоров’я та безпеки харчових продуктів. Сертифікація в Індії за спеціальними схемами суворо регулюється положеннями урядових актів, зокрема детальними технічними регламентами.
Усі схеми BIS мають спільну основу — Закон про Бюро індійських стандартів та відповідні Постанови щодо контролю якості. Відмінності стосуються вимог до документації, послідовності дій та складу випробувань. Наприклад, у CRS лабораторні випробування проводяться до подання заявки, тоді як в ISI Mark вони є частиною комплексної перевірки виробництва. Eco Mark вимагає дотримання додаткових критеріїв, що виходять за межі базових стандартів. Сертифікація продукції в Індії за будь-якою схемою вимагає чіткого дотримання процедур, встановлених чинним законодавством.
Процедура сертифікації товару в Індії
Процедура сертифікації товарів відповідно до норм Бюро індійських стандартів починається з визначення, чи підпадає товар під обов’язкову сертифікацію. Для цього використовується актуальний перелік продукції, опублікований на офіційному сайті BIS, який формується на підставі Постанов про контроль якості (QCO).
Якщо продукція входить до переліку, наступним етапом є вибір застосовної схеми сертифікації — ISI Mark Scheme або Compulsory Registration Scheme. Крім того, виробник зобов’язаний визначити код стандарту IS, до якого належить товар. Цей код визначає технічні характеристики, вимоги до безпеки, якості та процесу виробництва. Лише після ідентифікації можна розпочинати підготовку до лабораторних випробувань і подачі заявки. Сертифікація товарів в Індії не допускає спрощеного підходу до класифікації продукції, оскільки помилки на цьому етапі призводять до відмови в реєстрації.
Після встановлення застосовного стандарту розпочинається етап лабораторного тестування зразків. Відповідно до вимог BIS, випробування мають проводитися лише в акредитованих установах, включених до офіційного переліку BIS Recognized Laboratories. Проведення тестів у сторонніх лабораторіях без акредитації недопустиме. Зразки готуються відповідно до технічної документації та направляються до лабораторії разом з інструкціями, паспортами та специфікаціями.
Кожен зразок тестується за визначеними параметрами: фізичними, хімічними, електричними, термічними та іншими, передбаченими стандартом IS. У разі продукції з ризиком для здоров’я або безпеки споживачів проводиться розширений спектр випробувань. Результати оформляють у вигляді офіційних протоколів, на підставі яких приймається рішення про допуск продукції до сертифікації. Сертифікація індійських товарів неможлива без успішного завершення цього етапу. Звіти лабораторій чинні обмежений час, що вимагає своєчасного продовження процедури подання заявки.
Після завершення випробувань розпочинається реєстраційний етап. Він здійснюється через цифровий портал Manakonline, який є офіційною платформою BIS для керування поданням заявок та оформленням сертифікатів. Виробник або уповноважений представник (для нерезидентів необхідне призначення Authorized Indian Representative) заповнює реєстраційну форму, додаючи до неї такі документи: протоколи лабораторних випробувань, документи на юридичну особу, виробничі інструкції, план контролю якості та технічні креслення продукції.
Система Manakonline передбачає попередню перевірку повноти та правильності заповнення заявки. За наявності помилок або невідповідностей документи повертаються на доопрацювання. Після успішного підтвердження заявка передається до регіонального підрозділу BIS для проведення інспекційного аудиту, якщо це передбачено схемою сертифікації. У разі інтеграції CRS аудит може не проводитися, а реєстрація здійснюється на підставі протоколів випробувань. На цьому етапі необхідно сплатити збори, встановлені BIS, зокрема реєстраційний збір та оплату за випробування, якщо воно ініціювалося BIS. Лише після виконання цих умов можна перейти до завершальної стадії. Сертифікувати товари в Індії без дотримання процедури подачі неможливо, оскільки будь-яке відхилення від регламентованого алгоритму призводить до відхилення заявки.
Після завершення розгляду заявки та виконання всіх вимог BIS приймає рішення про видачу ліцензії. Документ оформляється в електронній формі та містить унікальний реєстраційний номер, найменування заявника, категорію продукції, застосовний стандарт IS і строк дії дозволу. На підставі отриманої ліцензії виробник набуває право на маркування продукції символом ISI (у разі Scheme I) або CRS-маркуванням (у разі Scheme II). В обох випадках маркування має бути нанесене безпосередньо на продукт або, за неможливості, на упаковку.
Маркування включає обов’язкові елементи: логотип BIS, номер ліцензії, стандарт IS, назву товару та виробника. Воно здійснюється відповідно до вимог, викладених у сертифікаційному керівництві, і підлягає перевірці інспекторами BIS. Порушення, пов’язані з відсутністю, спотворенням або неправильним нанесенням маркування, є підставою для призупинення або відкликання ліцензії. Сертифікація в Індії передбачає, що маркування підтверджує відповідність продукції затвердженим національним стандартам і допускається лише після офіційної реєстрації.
Видана ліцензія має обмежений строк дії, по закінченні якого виробник зобов’язаний подати документи на продовження. Підтримання чинності ліцензії також вимагає проходження періодичних аудитів та надання зразків на повторні випробування. У разі систематичних порушень BIS має право відкликати ліцензію без додаткового попередження. Таким чином, сертифікація продукції в Індії є не одноразовою процедурою, а системним процесом контролю якості, що охоплює весь життєвий цикл товару на території країни.
Добровільна сертифікація товарів в Індії
Добровільна сертифікація, що здійснюється Bureau of Indian Standards, застосовується у випадках, коли продукція не підпадає під дію обов’язкових схем регулювання. На відміну від нормативно закріплених вимог, процедура ініціюється за бажанням виробника або імпортера. Її мета — підтвердження відповідності товару встановленим стандартам IS без формального припису з боку держави.
Виробник подає заявку через офіційний портал BIS, вказуючи характеристики продукції та технічну документацію. Далі організовуються лабораторні випробування в акредитованому центрі. Після аналізу результатів BIS здійснює перевірку виробничих потужностей та оцінює систему контролю якості на підприємстві. За наявності позитивного висновку видається сертифікат, який надає право використовувати знак ISI на добровільній основі. На початок 2025 року сертифікація товарів в Індії за бажанням виробника охоплює понад 100 категорій, не включених до обов’язкових переліків.
Наявність добровільної сертифікації підвищує довіру з боку споживачів і спрощує співпрацю з наглядовими органами. Знижується ризик відмови в проходженні митного контролю або обмежень на збут. Додатково це посилює позиції бренду, особливо на тлі товарів без підтвердженої якості. Сертифікація індійських товарів навіть у необов’язковому форматі дозволяє продемонструвати відповідність встановленим нормам, що має суттєве значення в умовах наростального регулювання.
Ризики та відповідальність при сертифікації товарів в Індії
Порушення вимог обов’язкової сертифікації продукції тягне за собою адміністративну відповідальність відповідно до положень Закону про індійські стандарти. У разі виявлення фактів реалізації товарів, що підлягають обов’язковому підтвердженню відповідності, але не пройшли відповідну процедуру, регулятор має право накласти штраф. Розмір стягнення варіюється залежно від характеру порушення і може сягати одного мільйона індійських рупій (11,594 тис. USD). У разі повторних порушень або встановлення факту навмисного обходу системи можливе передання справи до суду.
BIS має право видати припис про негайне вилучення продукції з ринку та призупинити або припинити діяльність дистриб’ютора або виробника. Додатково передбачено можливість публічного повідомлення про порушення, що негативно впливає на репутацію бізнесу. Для учасників ринку, які реалізують товари без сертифіката, сертифікація товарів в Індії стає не лише правовою, а й економічною необхідністю, що запобігає санкційним наслідкам.
Імпортери та виробники, які подають документи на отримання сертифікатів BIS, несуть пряму відповідальність за правдивість інформації та дотримання регламентів. Заявник зобов’язаний забезпечити відповідність продукції вимогам затверджених стандартів IS і підтримувати її протягом строку дії дозволу. Порушення, виявлені в ході подальших перевірок, тягнуть за собою призупинення дії сертифіката, відкликання виданих дозволів та накладення штрафів.
Формальна відповідальність поширюється до того ж на надання неправдивих даних, порушення процедурного порядку та відхилення від заявлених характеристик продукції. Залежно від ступеня невідповідності можливі як адміністративні, так і кримінальні наслідки. Процедура сертифікації індійських товарів вимагає від заявника постійного контролю якості, коректного документообігу та дотримання всіх етапів технічного регулювання.
Ввезення на територію Індії продукції, включеної до переліку обов’язкової сертифікації, неможливе без наявності чинного сертифіката BIS. У разі його відсутності митні органи уповноважені затримати товар, направити його на повторну перевірку або ініціювати процедуру повернення. В окремих випадках допускається конфіскація партії в інтересах громадської безпеки.
Перевірка наявності сертифікатів здійснюється на підставі даних, наданих у системі електронного контролю імпорту. Відсутність належного оформлення автоматично спричиняє зупинку вантажу. Також BIS може ініціювати інспекцію на місці зберігання або реалізації продукції. Своєчасне оформлення документів та проходження сертифікаційних процедур залишаються ключовою умовою для безперебійного імпорту та реалізації продукції. Можливість сертифікувати товари в Індії заздалегідь дозволяє уникнути суттєвих збитків, пов’язаних з логістичними та адміністративними затримками.
Висновок
Сертифікація товарів в Індії у 2025 році залишається важливим інструментом для виходу на один з найбільших споживчих ринків світу. Участь у програмі BIS дозволяє забезпечити відповідність продукції національним стандартам, мінімізувати ризики під час імпорту та підвищити довіру з боку індійських партнерів і державних органів. Наявність сертифіката прискорює митне оформлення та полегшує доступ до роздрібних і електронних каналів збуту. З урахуванням розширення переліку обов’язкової сертифікації та посилення контролю з боку регуляторних органів своєчасне проходження всіх процедур стає необхідною умовою сталої комерційної присутності в Індії.
При цьому сама процедура сертифікації в Індії вимагає точного дотримання регламентів, розуміння специфіки індійського законодавства та постійної взаємодії з органами BIS. Основні складнощі пов’язані з необхідністю проходження випробувань, коректної підготовки технічної документації, а також тривалим терміном погодження окремих етапів. Робота з досвідченими юридичними консультантами дозволяє уникнути типових помилок, оптимізувати терміни отримання дозволів і забезпечити повну відповідність вимогам індійського законодавства. Підтримка з боку профільних фахівців дозволяє скоротити витрати та мінімізувати ризики відмови в реєстрації. Консалтинговий супровід нашої команди охоплює всі етапи процесу сертифікації в Індії — від попередньої експертизи до отримання сертифіката BIS.
