Відкрити ПП у Китаї

Однак іноземці не залишаються без можливості вести бізнес у Китаї. Замість ПП вони можуть зареєструвати компанію у формі представництва, спільної організації або закордонної фірми (WFOE). Ці форми вимагають суворішого дотримання бюрократичних процедур і більшого стартового капіталу, але дозволяють легально вести комерційну діяльність. Крім того, для відкриття такої компанії потрібна наявність місцевого партнера в деяких сферах або виконання спеціальних умов, встановлених державою для певних видів діяльності.

Попри бюрократичні складнощі та обмеження, наша компанія пропонує комплексну підтримку іноземним підприємцям, які хочуть розпочати бізнес у Китаї. Ми допомагаємо на всіх етапах реєстрації організації, включно з комплектацією документів, взаємодією з державними органами та відкриттям фінансових рахунків.

Юридичний статус іноземців і неможливість реєстрації ПП у Китаї

Правовий режим приватного підприємництва в Китайській Народній Республіці закріплений на законодавчому рівні й передбачає чітке розмежування правових можливостей для резидентів та іноземних осіб. На початок 2025 року відкрити ПП у Китаї можуть лише громадяни КНР. Така норма встановлена з метою дотримання внутрішнього правопорядку й контролю за суб'єктами, які не мають статусу юридичної особи. Статус приватного підприємця дозволяє фізичній особі вести комерційну діяльність безпосередньо від свого імені, при цьому вся відповідальність за зобов'язаннями лягає на самого власника без обмежень. Така конструкція визнана несумісною з участю іноземного капіталу, що зумовлює заборону на реєстрацію ПП для нерезидентів.

Основу правового регулювання становлять положення Цивільного кодексу Китайської Народної Республіки, що набрав чинності 1 січня 2021 року. Глава про приватну власність визначає умови, за яких фізична особа має право займатися підприємницькою діяльністю без утворення юридичної особи. Додатково діє Закон КНР «Про реєстрацію приватних підприємців» (个体工商户登记管理办法), ухвалений у редакції Державної ради й Адміністрації з ринкового регулювання. Ці нормативні акти закріплюють правомочність виключно громадян КНР на ведення діяльності у статусі приватного підприємця. У них прямо зазначено, що заявником може бути лише особа, яка має китайське громадянство і реєструє місце проживання на території країни.

Щодо процедур, то відкриття ПП у Китаї передбачає попереднє визначення дозволеної сфери діяльності. Після вибору направлення підприємець подає заяву на реєстрацію через регіональне відділення Управління ринкового нагляду (AMR). При цьому потрібне підтвердження адреси фактичного проживання, погодження найменування бізнесу й оформлення стандартного набору реєстраційних документів. Супутні етапи передбачають одержання податкового номера, реєстрацію в системі соціального страхування й оформлення ліцензій, якщо це передбачено профілем діяльності. Проте весь цей процес доступний виключно резидентам країни та неприпустимий для іноземних осіб.

На окрему увагу заслуговує структура приватного підприємництва в правовій системі КНР. Відповідно до положень законодавства, ПП у Китаї не є юридичною особою, тобто не має окремого майнового статусу від власника. Усі права й обов'язки за угодами, договорами, борговими зобов'язаннями та податковими зборами несе фізична особа особисто. Це означає, що будь-які юридичні дії, зокрема представлення інтересів у суді, укладання контрактів й отримання прибутку, здійснюються без юридичного утворення. У разі порушень вимог законодавства відповідальність настає безпосередньо для громадянина, без розмежування між його майном та активами бізнесу. Така модель вважається незастосовною до іноземних учасників, оскільки її реалізація потребує постійного адміністративного контролю та повного доступу до персональних даних резидента.

У цьому контексті відкриття бізнесу в Китаї іноземцем потребує іншого підходу. Закон «Про зовнішні інвестиції КНР», який набув чинності 1 січня 2020 року, унеможливлює участь іноземних осіб у формах, які не мають статусу юридичної особи. Саме тому, попри зовнішню простоту механізму, реєстрація ПП у Китаї неможлива для іноземців. Єдино допустимими форматами ведення підприємницької діяльності із закордонною участю визнано WFOE, спільні підприємства (JV) та представництва. Ці форми передбачають наявність статутного капіталу, звітності, корпоративного управління й відповідальності в межах вкладів засновників, що гарантує правову визначеність і захист інтересів сторін.

Обмеження на створення ПП у Китаї іноземними громадянами також пояснюється міркуваннями державної безпеки, податкового адміністрування та контролю за фінансовими потоками. Щодо резидента держава має інструменти нагляду через реєстрацію за місцем проживання, зобов'язання щодо повідомлення органів про зміну адреси, а також доступ до інформації про доходи через національні системи звітності. Ці інструменти не поширюються на іноземців, які перебувають у Китаї на тимчасовій чи робочій візі, що робить застосування інституту ПП до них юридично недоцільним. Тому створення підприємства з обмеженою відповідальністю чи спільного підприємства залишається єдиним правомірним способом для іноземної особи вести законну діяльність у межах КНР.

Формально норми Цивільного кодексу та спеціальних законів не забороняють іноземцю вести господарську діяльність у Китаї. Однак така участь можлива лише за умови реєстрації бізнесу в допустимих організаційно-правових формах. Адміністрація з ринкового регулювання відмовляє у прийомі заяв на відкриття ПП у Китаї від іноземних громадян незалежно від наявності в них довгострокової візи чи посвідки на проживання. Подібна практика підтримується судовими органами та підтверджується адміністративною практикою регіональних підрозділів AMR. Усі спроби іноземних осіб зареєструватися у статусі приватного підприємця кваліфікуються як невідповідні закону й відхиляються на початковому етапі розгляду.

Відкриття бізнесу в Китаї у формі WFOE

WFOE – це вид юридичної особи, зареєстрованої в Китайській Народній Республіці, засновником і єдиним власником якого виступає іноземний громадянин. Така компанія створюється на підставі положень Закону КНР «Про компанії» та Закону КНР «Про зовнішні інвестиції», що набрав чинності 1 січня 2020 року. Правовий статус WFOE ідентичний статусу місцевих компаній з обмеженою відповідальністю, але у власність й управління повністю належить нерезиденту.

WFOE – це самостійний суб'єкт господарювання, який має право укладати договори, розпоряджатися активами, наймати співробітників і нести зобов'язання в межах статутного капіталу. На відміну від інших форм, як-от спільні підприємства (JV), WFOE не потребує участі китайського партнера. Це робить модель актуальною для міжнародних компаній, які планують відкрити ПП у Китаї, але обмежені чинним законодавством.

Створення WFOE регулюється на основі національного режиму допуску іноземних інвестицій, що застосовується щодо більшості галузей, які не внесені до «негативного списку» (Negative List). До таких напрямів відносяться роздрібна й гуртова торгівля, логістика, виробнича діяльність, IT-послуги, розробка програмного забезпечення, інжиніринг, міжнародний консалтинг і низка інших секторів. При цьому для кожного виду діяльності можуть діяти окремі вимоги до ліцензування, капіталу, локації бізнесу й дотримання технічних стандартів.

Важливо враховувати, що відкриття компанії з іноземним капіталом заборонено у сферах, які зарезервовані за державою або громадянами КНР. В інших випадках іноземний інвестор має право зареєструвати WFOE на рівних умовах із резидентами. Таким чином, відкриття ПП у Китаї доступне виключно через реєстрацію юридичної особи, яка відповідає формату WFOE.

Основні привілеї формату полягають у можливості самостійного контролю за управлінням, розподілом прибутку й операційною діяльністю. Відсутність необхідності залучати місцевого партнера унеможливлює ризики корпоративних конфліктів і дозволяє оперативно реагувати на ринкові умови. Додатковою перевагою є правовий захист інтелектуальної власності, який забезпечується реєстрацією прав через систему China National Intellectual Property Administration (CNIPA).

WFOE має право безпосередньо вести розрахунки з китайськими контрагентами, орендувати нерухомість, брати участь у торгах та укладати контракти. Усі операції здійснюються від імені юридичної особи, що гарантує захист майна засновника. Модель WFOE особливо затребувана компаніями, орієнтованими на довгострокову присутність у Китаї, оскільки дозволяє сформувати локальну структуру управління й нарощувати активи без зовнішнього втручання.

Процедура реєстрації бізнесу в Китаї у формі WFOE має кілька послідовних етапів. На етапі підготовки інвестор визначає напрямок діяльності, перевіряє його допустимість відповідно до «негативного списку» й підбирає офіс, який відповідає містобудівним вимогам регіону. Наступний крок – ​​розробка статутних документів, зокрема статуту, рішення про створення компанії, а також підготовка бізнес-плану з прогнозованими показниками. Потім оформляється оренда приміщення й подається заява на попереднє погодження найменування компанії до Управління з ринкового нагляду (AMR).

Після затвердження назви починається процес подання повного пакета документів в AMR. До нього входять статут, паспортні дані засновників, договір оренди, фінансова модель і підтвердження юридичної адреси. Після отримання дозволу та бізнес-ліцензії (Business License) компанія зобов'язана пройти реєстрацію в податковій інспекції, отримати податковий номер і зареєструватися у фонді соціального страхування. Також потрібно відкрити корпоративний рахунок у китайському банку й виготовити печатки компанії, без яких ведення операцій неможливе. Тільки після виконання всіх етапів підприємство отримує можливість розпочати господарську діяльність. Попри термінологічну схожість, реєстрація ПП у Китаї та відкриття WFOE – це принципово різні процедури.

Відсутність формального порога не звільняє від необхідності підтвердження фінансової спроможності: під час реєстрації WFOE необхідно вказати плановану суму вкладень і графік внесення коштів на корпоративний рахунок. Заявлений капітал має бути пропорційний масштабу діяльності й обґрунтований бізнес-планом. Усі грошові потоки, що надходять з-за кордону, підлягають валютному контролю в межах положень SAFE (State Administration of Foreign Exchange). Таким чином, створення ПП у Китаї через механізм WFOE вимагає попередньої фінансової підготовки й розуміння регіональних відмінностей у вимогах до капіталу.

Особливості реєстрації WFOE залежить від обраного регіону. На території Китаю діють спеціальні економічні території та зони вільної торгівлі (Free Trade Zones), де застосовуються спрощені процедури допущення іноземного капіталу. Найбільші з них – Шанхайська FTZ, зона Хайнань, FTZ у Гуандуні та Тяньцзіні. У цих зонах скорочено терміни погодження найменування, спрощено вимоги до бізнес-плану й пом'якшено валютні обмеження.

У деяких FTZ дозволено реєстрацію WFOE з використанням віртуального офісу, що неможливо у звичайних регіонах. Крім того, у зонах вільної торгівлі допускається ведення діяльності у сферах, обмежених в інших частинах країни, включно з логістикою, транскордонною торгівлею, онлайн-послугами та фінтехом. Процедури реєстрації та податкового обліку у FTZ проходять через єдину цифрову платформу, інтегровану з системами податкової, митної та міграційної служб. У зв’язку зі зниженням адміністративного навантаження та розширення доступу до секторів економіки відкриття бізнесу в Китаї через FTZ стає пріоритетним рішенням для багатьох міжнародних компаній.

Реєстрація фірми в Китаї у формі Joint Venture

Спільне підприємство – це юридична особа, заснована закордонним інвестором разом із китайським партнером у межах законодавства Китайської Народної Республіки. Реєстрація такої компанії здійснюється на підставі положень Закону КНР «Про зовнішні інвестиції», що набрав чинності 1 січня 2020 року. За своєю правовою структурою JV ідентично фірмі з обмеженою відповідальністю, де частки між сторонами розподіляються відповідно до договору та статуту. Китайський учасник може бути як фізичною особою, так і юридичним резидентом КНР. Обов'язкова участь місцевого партнера зумовлена ​​специфікою галузі, рівнем допущення до регулювання чи внутрішніми вимогами регуляторів. Для іноземних інвесторів, які планують відкрити ПП у Китаї, формат JV виступає єдиною доступною альтернативою в низці випадків.

Застосування форми JV закріплено в стратегічних і регульованих галузях економіки, де участь іноземного капіталу можлива виключно в партнерстві з китайською стороною. До таких галузей відносяться телекомунікації, розробка програмного забезпечення, освітні послуги, страхування, видобування й переробка природних ресурсів і виробництво обладнання подвійного призначення. Ці сфери внесені до «негативного списку іноземних інвестицій» (Negative List for Foreign Investment Access), затвердженого Міністерством комерції КНР (MOFCOM) та Національною комісією з процвітання та реформ (NDRC). У таких галузях відкриття ПП у Китаї або створення WFOE не допускаються. JV дозволяє іноземному інвестору отримати обмежений доступ до ринку через партнерство з китайським суб'єктом, який має дозвіл на діяльність у відповідному секторі. Реєстрація можлива лише за попереднього погодження проєкту з профільними органами.

Формат участі у спільному підприємстві може суттєво відрізнятися залежно від домовленостей між сторонами. Розподіл часток у статутному капіталі не має фіксованої моделі й може бути довільним, крім випадків, коли нормативні акти встановлюють мінімальну частку китайської сторони. Наприклад, у сфері базових телекомунікаційних послуг китайський партнер зобов'язаний мати контрольний пакет. Управління здійснюється на підставі статуту й угоди про створення JV, в яких закріплюються механізми прийняття рішень, розподілу прибутку, врегулювання спорів і виходу сторін із капіталу.

При цьому іноземний інвестор може брати участь у поточному управлінні через призначення директорів, участь у наглядовій раді та реалізацію права вето щодо стратегічних питань. На відміну від моделей із повним контролем, характерних для WFOE, участь у JV потребує постійного погодження дій із місцевим партнером. Така модель допускає гнучку адаптацію до регуляторного середовища, але знижує ступінь самостійності іноземної сторони, що розглядає реєстрацію ПП у Китаї в межах інших форм.

Процедура створення JV передбачає кілька ключових етапів, починаючи з підбору надійного китайського партнера. На цьому етапі сторони проводять попередні переговори, погоджують цілі проєкту, структуру фінансування та юридичну форму. Наступний етап передбачає підготовку статуту й установчого договору, в яких фіксуються права та обов'язки кожної зі сторін. Ці документи підлягають узгодженню з профільними регуляторами, якщо діяльність належить до дозвільних або ліцензованих видів.

Після схвалення проєкту галузевим органом подається заява до регіонального Управління з ринкового нагляду (AMR). До складу заявки входять відомості про партнерів, статут, договір, фінансова модель, адреса ведення діяльності й документи, що підтверджують правомочність учасників. За потреби, додатково оформляється згода від Міністерства торгівлі й висновок від профільного регулятора. Після реєстрації JV отримує бізнес-ліцензію та статус юридичної особи. Далі виконуються обов'язкові адміністративні дії: відкриття банківського рахунку, реєстрація в податковій, оформлення печаток і постановка на облік у системі соціального страхування. Попри на відмінності у підході, створення ПП у Китаї через механізм JV вимагає дотримання тих самих процедур, що й під час реєстрації WFOE.

Переваги спільного підприємства полягають у можливості доступу до секторів, закритих для компаній із повністю іноземним капіталом. JV дозволяє використовувати правовий статус китайського партнера для отримання ліцензій, квот, державної підтримки й участі в тендерах, недоступних для WFOE. Додатково китайський учасник забезпечує підключення до місцевої ділової мережі, контакти з постачальниками, адміністративний ресурс і допомогу у розв’язанні спірних ситуацій. Спільне підприємство стає платформою для швидкої інтеграції в економіку КНР, особливо в секторах із високою конкуренцією та регуляторною складністю. Це робить відкриття бізнесу в Китаї у форматі JV популярним рішенням для іноземних корпорацій, які планують довгострокову присутність у країні.

Крім того, вихід з JV вимагає дотримання формальних процедур, зокрема викупу частки, схвалення регуляторів і внесення змін до реєстрів. Така структура підвищує юридичні та фінансові витрати, особливо при розірванні договору чи ліквідації бізнесу. У випадках, коли сектор допускає інші форми, реєстрація ПП у Китаї у формі WFOE розглядається як кращий варіант. Проте за відсутності альтернатив JV залишається єдиним варіантом легальної присутності іноземного капіталу на обмежених ринках.

Спільне підприємство в КНР – це інструмент регулювання доступу до чутливих галузей, забезпечуючи іноземному інвестору обмежену участь за умови партнерства з місцевою стороною. Процедура реєстрації підпорядковується суворим адміністративним вимогам і потребує врахування галузевих норм. Формат JV застосовується лише у випадках, прямо дозволених законодавством, при цьому детальне опрацювання договірних механізмів має ключове значення для захисту інтересів сторін. Попри обмеження, JV залишається важливою формою співпраці з китайськими структурами у сферах, недоступних для компаній із повністю іноземним капіталом.

Хочете проконсультуватися?

Зв'яжіться з нашими експертами й отримайте відповіді на Ваші запитання.

Замовити консультацію

Реєстрація компанії в Китаї: різниця між WFOE та JV

Порівняння організаційно-правових форм у контексті китайського законодавства дозволяє оцінити ступінь участі іноземного капіталу в економіці КНР. Обидві форми мають статус юридичної особи, проте розрізняються за рівнем контролю, допустимими видами діяльності та вимогами до структури власності. В умовах чинного Закону КНР «Про зовнішні інвестиції» іноземні особи мають право обирати між WFOE та JV залежно від обмежень, встановлених у «негативному списку» іноземних інвестицій. При цьому модель WFOE забезпечує повний управлінський контроль, а формат JV потребує обов'язкової участі китайського партнера.

Правова різниця між WFOE та JV проявляється в способі формування органів управління й прийняття рішень. У WFOE іноземний інвестор визначає структуру компанії, призначає керівництво й самостійно розпоряджається прибутком у межах корпоративних процедур. Контроль здійснюється безпосередньо без необхідності координації з третіми сторонами. У JV структура побудована на договірних відносинах між сторонами, що передбачає спільне ухвалення рішень, погодження ключових питань і можливе застосування механізму вето. Такий формат потребує постійного врахування інтересів партнера й обмежує оперативність управління.

З погляду галузевого регулювання, WFOE може бути зареєстровано в більшості сфер, не внесених до негативного списку, зокрема у виробництві, торгівлі, консалтингу, логістиці, експортно-імпортних операціях та IT-сервісі. JV застосовується в секторах з обмеженим або забороненим для повної іноземної участі доступом: телекомунікації, освіта, видобування корисних копалин, страхування, біотехнології, критична інфраструктура. У таких галузях відкрити ПП у Китаї через WFOE неможливо, що робить спільне підприємство єдино можливою формою.

Логіка застосування WFOE та JV також залежить від інвестиційного профілю проєкту. За низького регуляторного бар'єру й наявності доступу до галузі створення WFOE забезпечує пряму реалізацію стратегії без зовнішнього впливу. За наявності обмежень на частку іноземного капіталу чи необхідності отримання галузевих ліцензій реєстрація JV дозволяє обійти бар'єри за допомогою статусу китайського партнера. При цьому структура власності, спосіб розподілу прибутку й контроль за фінансами фіксуються в статутних документах й угоді про партнерство. Сторони зобов'язані заздалегідь погодити відповідальність за інвестиції, розподіл збитків, механізм виходу та врегулювання спорів. Інакше можливі юридичні конфлікти, які призводять до припинення діяльності.

Відкриття ПП у Китаї через JV може стати обов'язковою умовою допущення до регульованого сегменту, але пов'язане з ризиками управління. Обмежений контроль, залежність від рішень китайської сторони, відмінність у підходах до корпоративного управління й ризики блокування операцій – поширені наслідки невдало структурованого партнерства. У WFOE подібні ситуації неможливі, оскільки іноземець має виняткове право прийняття рішень у межах встановленого закону та статуту.

З урахуванням регіональних відмінностей і галузевої специфіки створення ПП у Китаї потребує аналізу нормативних актів, які діють у відповідній юрисдикції. У зонах вільної торгівлі допускається реєстрація WFOE у розширеному переліку напрямків, що знижує необхідність вибору JV. Однак у стандартних провінціях таких переваг немає. Законодавство станом на 2025 рік не передбачає спрощеного переходу між формами, тому первинне визначення організаційно-правової моделі має ключове значення.

«Негативний список» під час реєстрації бізнесу в Китаї

Законодавство КНР у сфері іноземних інвестицій ґрунтується на принципі допуску з встановленими обмеженнями. Ключовим регуляторним інструментом виступає «негативний список закордонних інвестицій» (Special Administrative Measures for the Access of Foreign Investment), який затверджує Державний комітет із розвитку та реформ (NDRC) та Міністерство комерції Китаю (MOFCOM). Цей документ визначає конкретні сектори, в яких участь іноземного капіталу повністю заборонена або допускається лише за дотриманням додаткових умов. Регулювання охоплює як загальнонаціональний перелік, так і окремі редакції для зон вільної торгівлі. Станом на початок 2025 року діють редакції Negative List, оновлені 30 грудня 2023 року, які набули чинності з 1 січня 2024 року.

Сфери з повною забороною на участь іноземного капіталу охоплюють галузі, віднесені до категорії стратегічних чи чутливих із погляду національної безпеки та суспільних інтересів. До них відноситься державний поштовий зв'язок, видобування та первинна переробка рідкісноземельних металів, виробництво озброєння, видання та розповсюдження новин, участь у теле- та радіомовленні. Також під забороною залишаються обов'язкове страхування, початкова та середня освіта в системі державної шкільної програми, а також заборони діяльність у сфері політичних та ідеологічних досліджень. У цих галузях відкрити ПП у Китаї неможливо в жодній формі, включно зі спільними підприємствами та структурами з частковою іноземною участю.

Перед початком інвестиційного проєкту потрібна правова перевірка доступності обраного спрямування. Аналіз проводиться на основі останньої редакції Negative List та з урахуванням додаткових нормативних актів, які діють на рівні провінцій і муніципалітетів. Перевірка доступності галузі проводиться до подання документів до Адміністрації з ринкового регулювання (AMR). Недотримання вимог призводить до автоматичної відмови в реєстрації. В рамках попереднього аналізу інвестор визначає, чи потрапляє обрана діяльність до обмежених, і чи потрібно створення спільного підприємства, чи участь китайської сторони. Тільки після цього формується структура компанії, підбирається корпоративна модель і готуються статутні документи. Процес обов'язкової юридичної перевірки критичний для проєктів, у яких планується реєстрація ПП у Китаї з іноземною участю.

Якщо обрана діяльність відсутня у Negative List, інвестор отримує можливість відкрити бізнес у КНР на загальних умовах, включно з повною реєстрацією WFOE. Це означає, що компанія може бути заснована без залучення китайського партнера з повною власністю й під контролем іноземного засновника. Такий доступ забезпечує національний режим і принцип рівності відповідно до положень Закону КНР «Про зовнішні інвестиції». У цьому випадку створення ПП у Китаї через WFOE відбувається за стандартною процедурою з мінімальними регуляторними бар'єрами. Підтвердженням правомірності відкриття компанії в обраній сфері є відсутність діяльності в переліку, затвердженому NDRC та MOFCOM. На практиці ці органи публікують щорічні оновлення, доступні на офіційних сайтах: www.ndrc.gov.cn та www.mofcom.gov.cn.

Фінансові особливості відкриття бізнесу в Китаї

Після оформленням дозволу компанія зобов'язана пройти податкову реєстрацію протягом 30 календарних днів. Для цього необхідно звернутися до місцевого відділення Державної податкової служби (State Taxation Administration) з пакетом документів, який містить копію бізнес-ліцензії, статут, відомості про законного представника й орендний договір. На підставі поданих даних податкова служба видає компанії ідентифікаційний податковий номер (TIN), без якого неможлива подальша діяльність.

У зазначений період проводиться реєстрація в системі електронного податкового адміністрування й вибір режиму оподаткування. Підприємство має оформити електронний підпис і отримати дозвіл на випуск фапіао – офіційних рахунків-фактур, обов'язкових для оформлення угод і підтвердження виручки. Без цих кроків відкрити ПП у Китаї у форматі юридичної особи неможливо, навіть якщо реєстраційні процедури вже завершено.

До фіскальних обов'язків підприємства входить дотримання графіка звітності та регулярну сплату податків. Основними податками підприємств із часткою закордонного фінансування є податок на додану вартість, прибуток і доходи фізичних осіб. Стандартний розмір ПДВ дорівнює 13%, знижені ставки застосовуються в окремих секторах, наприклад, сільському господарстві, транспорті та послугах. Податок із прибутку сплачується за ставкою 25%, з можливістю зниження до 15% за наявності кваліфікації як мале технологічне підприємство.

Заробітна плата працівників оподатковується прибутковим податком, який утримується роботодавцем як податковим агентом. Бухгалтерський облік ведеться відповідно до китайських стандартів бухгалтерського обліку (CAS), з обов'язковим щомісячним поданням звітності в електронному вигляді через систему Golden Tax. Незалежно від обсягу операцій, кожна компанія має складати декларації, навіть за відсутності доходів, що робить відкриття ПП у Китаї неможливим без стійкої адміністративної підтримки.

Провідними банками, які пропонують повний спектр послуг для компаній із закордонним капіталом, є Промислово-торговельний Банк Китаю, Банк Китаю, Китайський Банк Реконструкції та Торговий Банк Китаю. Ці установи пропонують спеціалізовані корпоративні рахунки, підключення до онлайн-банкінгу, випуск корпоративних карток і супровід валютних операцій. Іноземні компанії також можуть використовувати послуги HSBC China, Standard Chartered China та Citi China, особливо у великих містах і зонах вільної торгівлі. При виборі банку важливо враховувати територіальне покриття, наявність англомовної підтримки, швидкість обробки операцій і вартість обслуговування. Процес відкриття рахунку триває від 2 до 4 тижнів і супроводжується внутрішньою перевіркою комплаєнс-відділом. Без активного рахунку неможливе виконання базових фінансових функцій, що робить обов'язковим етапом для створення ПП у Китаї відкриття платіжної інфраструктури з повною правовою інтеграцією.

Рекомендації щодо успішного відкриття ПП у Китаї

Підприємницька діяльність потребує уважної підготовки, суворого дотримання законодавства й розуміння ключових процедур. Регулювання підприємницької діяльності здійснюється на підставі Закону Китайської Народної Республіки про компанії, і також нормативних актах, які регулюють діяльність закордонних інвесторів. Процес реєстрації ПП у Китаї супроводжується низкою особливостей, знання яких значно підвищує ймовірність успішної реєстрації й ефективного ведення бізнесу.

Перед тим як відкрити ПП у Китаї, необхідно визначити сферу діяльності та перевірити можливість її ведення іноземними підприємцями. Китайське законодавство класифікує види діяльності відповідно до "Негативного списку іноземних інвестицій" (Negative List for Foreign Investment Access), затвердженого відомством, що відповідає за розвиток і реформи в КНР. Види діяльності, не внесені до цього списку, допускаються до реалізації іноземними громадянами на рівних умовах із резидентами Китаю.

При виборі напряму бізнесу треба враховувати обмеження, встановлені для закордонних осіб у таких стратегічних секторах, як телекомунікації, освіта, ЗМІ, сільське господарство й охорона здоров'я. Для підтвердження можливості реєстрації певного виду діяльності необхідно вивчити чинну редакцію «Негативного списку», а також локальні нормативні акти в регіоні планованої реєстрації. Реєстрація можлива лише після офіційного схвалення обраного спрямування відповідними регулювальними органами.

Додатково потрібно оцінити вимоги до ліцензування та сертифікації певних видів бізнесу. Наприклад, діяльність у фінансовій, освітній чи медичній сферах вимагатиме отримання додаткових дозволів, процес оформлення яких регулюється профільними міністерствами. Без попереднього аналізу допустимості діяльності створення ПП у Китаї буде пов'язане з високими ризиками відмови в реєстрації.

Основа успішного проходження процедури реєстрації – це ретельна підготовка документації. Під час подання заявки на створення ПП у Китаї потрібно подати паспорт іноземного громадянина, нотаріально підтверджений переклад його китайською мовою, довідку про місце проживання, заяву про реєстрацію й опис бізнес-плану. Переважно може знадобитися підтвердження наявності професійної кваліфікації чи дозволу ведення певної діяльності.

Документи мають бути оформлені відповідно до вимог місцевих адміністрацій Управління у справах ринку (Administration for Market Regulation). Неправильний переклад, неповний пакет документів або невідповідність вимогам можуть стати причиною відмови при розгляді заявки. Перевірка повноти, актуальності та юридичної правильності всіх матеріалів дозволяє суттєво мінімізувати ризики відмови й прискорює процес реєстрації.

Після подання заяви проходить попередня перевірка даних. При успішному проходженні перевірки видається Ліцензія на ведення діяльності (Business License), яка є офіційним дозволом на діяльність у КНР. Реєстрація у фіскальному відомстві й отримання податкового ідентифікатора є обов'язковими після отримання ліцензії. Для повної легалізації бізнесу буде потрібно також відкриття розрахункового рахунку в китайському банку, що вимагає подання додаткових документів, які підтверджують особу та правомочність підприємця.

Професійний супровід процесу дозволяє оптимізувати всі етапи відкриття ПП у Китаї й знизити ймовірність помилок. Консультації юристів, які мають досвід роботи з іноземними підприємцями, дозволяють правильно вибрати вид діяльності, грамотно оформити документи й гарантувати дотримання всіх вимог місцевого законодавства.

Кваліфіковані консультанти забезпечують підготовку документації відповідно до формальних вимог, виконують попередню перевірку обраної сфери діяльності щодо обмежень і допомагають організувати взаємодію з державними органами. Вони також допомагають при відкритті банківських рахунків, оформленні дозволів, реєстрації в податкових органах і дотриманні процедур у сфері валютного контролю.

Використання послуг професійних консультантів особливо важливе в регіонах з особливими вимогами до іноземних інвесторів, наприклад, у Шанхаї, Пекіні або Шеньчжені. Місцеві правила можуть містити додаткові вимоги, які не передбачені національними нормативними актами. Наявність надійного консультанта значно спрощує адаптацію до специфіки регіону й забезпечує ефективний супровід усіх етапів.

На практиці успішне створення ПП у Китаї потребує чіткого дотримання адміністративних процедур і постійного моніторингу змін законодавства. На етапі планування необхідно ретельно проаналізувати доступність обраної сфери діяльності щодо іноземної участі, оцінити локальні особливості регулювання й вивчити податкові наслідки реєстрації.

Мінімізація ризиків починається з повної підготовки пакета документів, зокрема їх правильний переклад, засвідчення й дотримання формальних вимог. Порушення формальностей на будь-якому етапі може призвести до повернення заявки або необхідності повторного проходження процедури.

Співпраця з досвідченими консультантами дозволяє скоротити терміни реєстрації й уникнути поширених помилок. Вони забезпечують правильне оформлення всіх процедурних моментів, консультують щодо питань оподаткування, валютного регулювання та корпоративного права. Вибір надійних партнерів необхідний для реєстрації в таких економічних зонах, як «Вільна економічна зона Шанхаю», де діють окремі умови для іноземних інвесторів.

Висновок

У 2025 році іноземні громадяни не можуть безпосередньо відкрити ПП у Китаї відповідно до чинного законодавства. Ця форма бізнесу доступна лише громадянам КНР. Однак це не означає, що іноземці повністю позбавлені можливості вести бізнес у країні. Доступні альтернативні способи реєстрації комерційної діяльності, як-от створення спільної фірми чи організації з частиною іноземного капіталу, які дозволяють легально й ефективно розвивати бізнес.

Наша компанія спеціалізується на допомозі іноземним підприємцям у складних бюрократичних процесах реєстрації бізнесу в Китаї. Ми пропонуємо повний спектр послуг – від консультацій і підготовки документів до супроводу на всіх етапах взаємодії з китайськими органами влади. Завдяки нашому досвіду та глибокому знанню місцевого законодавства ми нереальне стає реальним: допомагаємо відкрити ПП непрямими способами, адаптуючи рішення під конкретні цілі клієнта.